15.06.2018 Обережно борщівник Сосновського – інвазивна рослина

Борщівник Сосновського – Heracleum sosnowskyi Manden., Umbelliferae (Apiaceae)є одним із недавно занесених на територію України інвазійних видів заввишки 1–3(5) м. Життєвий цикл цієї рослини може проходити двома шляхами: 1) Розвивається як дворічник – першого року вона формує велику, розгалужену і сильну кореневу систему, а наступного року – пагін зі суцвіттями, які утворюють значну кількість насіння. 2) Розвиваються як багаторічна рослина. Насіння зберігає життєздатність протягом п’яти років. Рослина може регенерувати з кореневих бруньок у тому випадку, коли відмирає головний пагін. Борщівник є холодостійкою рослиною і може витримувати -4…-7°С на першому році життя, починаючи від другого року рослини можуть вижити аж при -25°С, а під сніговою кіркою – навіть до -45°С. Поширюється борщівник за допомогою води, особливо під час повені, коли річка виходить із берегів і відбувається затоплення річкових долин. Коли відступає вода, насіння опиняється в надзвичайно сприятливих умовах: ґрунт є дещо деградований та удобрений, тому в таких місцях відбувається швидкий ріст рослини. Насіння також поширюється завдяки людині, прилипаючи разом із ґрунтом до взуття, а також до шин автомобілів, завдяки чому ефективно захоплює нові території.

Популяції H. sosnowskyi найчастіше трапляються уздовж берегів річок та обабіч доріг. Вид має статус піонерного, є невибагливим до типу та складу ґрунту.

Борщівник Сосновського було введено в культуру як кормову рослину починаючи з 40-х років ХХ ст. у Латвії, Естонії, Литві, Росії, Білорусі, Україні та колишній Німецькій Демократичній Республіці, що пов’язує його інтродукцію та початковий етап розширення ареалу із впливом радянської колгоспної системи ведення господарства. На території Закарпаття це відбулося у кінці 40-х – на початку 50-х років ХХ ст. Вид був уведений як силосна культура для забезпечення фуражу худобі. Проте згодом виявилося, що молоко, яке дають корови, має низьку якість, а в самій рослині містяться речовини, що сприяють утворенню злоякісних пухлин, тому від такого силосу відмовились. Незважаючи на це, осередки інтродукції були занедбані й не піддавалися очищенню, що згодом призвело до проникнення насіння виду в річково-долинні коридори та на узбіччя доріг.

Із початку ХХI ст. поширення H. sosnowskyi на Закарпатті набуло характеру експансії, зокрема вздовж берегів річок Тиса, Латориця, Уж та інші. Вперше у здичавілому стані на території Закарпатської області борщівник Сосновського був відмічений у 1973 р. в околицях м. Тячів. Отже, вид потрапив на територію досліджень близько 60 років тому, а відомий як здичавілий вже близько 40 років.

Борщівник Сосновського безпосередньо впливає також на людину при необережному поводженні із ним, спричинюючи тривалі опіки шкіри, що викликаються фуранокумаринами.

Щоб контролювати поширення борщівника Сосновського на території Закарпатської області, доцільно було би провести оцінку ефективності різноманітних методів і засобів контролю та їх поєднання, визначивши найбільш ефективні для кожного з флористичних районів. Для ефективної боротьби слід розробити стратегію на місцевому та регіональному рівні. На даний час ефективність боротьби державних органів із популяціями борщівника на території Закарпаття є надзвичайно низькою.

Ефективним методом скорочення кількості особин на невеликих територіях, заселених H. sosnowskyi, можливе шляхом скошування 2–3 рази на сезон або підрізання під корінь на глибині 10 см 1–2 рази на сезон, і так, можливо, упродовж декількох років, поки не вичерпається банк насіння у ґрунті. Систематичне викошування лук (однозначно більше одного разу на рік) не дає можливості борщівнику досягнути репродуктивної зрілості, призводить до його поступового витіснення природними видами.

На більших територіях, де є доступ для важкої техніки, можна проводити боронування 1–2 рази на рік у міру регенерації особин виду. Хімічний контроль також можна застосувати на значних площах, але не рекомендується проводити його поблизу водойм, використовуючи такі гербіциди як гліфосат і триклопір. Лише комплексні, регулярні та цілеспрямовані заходи боротьби зможуть дати очевидний, тривалий і стійкий ефект.

Неабияке значення в успішній боротьбі з інвазійними видами рослин відіграє поінформованість населення про шкоду Борщівника Сосновського, а також зазначення правил поведінки на територіях заселених цим видом, зокрема про небезпеку отримання опіків людиною під час роботи й відпочинку на природі.

Залишити відповідь