22.10.2018 У НПП «Синевир» відбулося засідання за круглим столом

Днями на території Національного природного парку «Синевир» відбулося засідання за круглим столом на тему «Новації у природоохоронному законодавстві України. Актуальні питання розвитку природо-заповідного фонду Закарпатської області». Участь у засіданні взяли представники департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації, науковці нацпарку, активісти громадських організацій природоохоронного спрямування.
Серед основних тем форуму — зміни у природоохоронному законодавстві України щодо повноважень у галузі охорони навколишнього природного середовища.
Відкрив засідання заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації Михайло Гайдур, який у своєму вітальному слові подякував учасникам форуму за організацію та підготовку, наголосив на важливості заходу, відмітив багаторічну професійну співпрацю науковців нацпарку із обласними екологами.
–Національний природний парк «Синевир» – це та природно-заповідна установа, яка провадить велику і багатогранну наукову, науково-практичну й інформа-ційно-просвітницьку діяльність, спрямовану на вивчення, збереження та примноження природних ресурсів Закарпаття. Досвід нацпарку завжди допомагає у роботі департаменту екоресурсів щодо ухвалення багатьох управлінських рішень, а також, я переконаний, може бути корисним для інших заповідних територій нашої держави та за кордоном, — зазначив Михайло Іванович.
У своєму виступі директор НПП «Синевир» Микола Дербак розповів про досягнення природоохоронної установи та окреслив деякі проблеми, з якими стикаються в установі. Зокрема, про забезпечення дровами населення, про реставрацію Музею лісосплаву, про розбудову рекреаційних містечок на території нацпарку, та найгострішу проблему – сміття!
За словами Миколи Дербака, від рекреації нацпарк отримав за останній період близько мільйона гривень, якими наповнив власний спеціальний фонд. Наразі у парку окрім потужної наукової роботи займаються господарством — розбудовують рекреаційні містечка у селах Квасово, Негровець, Вільшани, Остріки, Си-невирська Поляна. Мова йде про невеличкі туристичні комплекси, де можуть зупинятися туристи та науковці, які є частими гостями національного парку. У планах також закупівля сучасної пожежної машини, яка обслуговуватиме усю Тереблянську долину, придбання двох машин-холодильників, для зберігання продуктів реабілітаційного центру для бурих ведмедів, а також встановлення інформаційно-просвітницьких аншлагів.
Із доповіддю про зміни у природоохоронному законодавстві України щодо повноважень у галузі охорони навколишнього природного середовища виступив заступник начальника відділу регулювання природокористування та розвитку заповідної справи департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА Дмитро Томенчук. У своєму виступі він зазначив, що внаслідок реформи державного управління в Україні, є питання щодо відсутності окремих повноважень облдержадміністрацій у сфері ведення заповідної справи на місцях, та у частині природокористування на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду визначених Законом України „Про природно-заповідний фонд України”. З цього приводу облдержадміністрація та Закарпатська обласна рада неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України та Міністерства екології та природних ресурсів України.
Минулого року були внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459 „Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду і встановлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення”.
– Зазначеною Постановою до повноважень облдержадміністрації віднесено видачу дозволів на спеціальне використання немисливських видів тварин, природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (крім мисливських тварин), видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, а також видача дозволів на спеціальне використання вовка, лисиці, бродячих собак і котів, сірих ворон, сорок, граків, на селекційний та вибірковий діагностичний відстріл мисливських тварин для ветеринарно-санітарної експертизи в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду та здійснення погодження спеціального використання при-родних ресурсів місцевого значення (крім корисних копалин) місцевими рада-ми, — каже доповідач.
Відмітив також, що 19 квітня 2018 року набули чинності зміни до Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, які визначили повноваження облдержадміністрації у в галузі охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів.
Заступник директора з науково-дослідної роботи НПП «Синевир» Юрій Тюх розповів про заходи щодо організації заходів з охорони пралісів та функціональну оптимізацію територіальної структури нацпарку. Науковець обґрунтував позицію щодо ведення господарської діяльності у лісах, зупинився на проблемах всихання ялинників, вітровали та пошкодження деревостанів шкідниками. Нині парк бере участь у проекті «Збереження карпатських пралісів», який впроваджує Українське товариство охорони птахів за участі Франкфуртського зоологічного товариства (Німеччина), зокрема щодо вивчення можливості подальшого розширення парку. Наразі облдержадміністрацією погоджено проект Указу Президента України про зміну меж території національного природного парку «Синевир» шляхом розширення його території на 377,8 га за рахунок земель державного підприємства «Міжгірське лісове господарство», що надаються парку у постійне користування.
Із доповіддю «Бджільництво в НПП «Синевир» виступив старший науковий співробітник національного парку Василь Беца. Науковець детально розповів про дослідження та постійний моніторинг чистопородності бджіл на господарствах місцевих пасічників. Розповів про проведення заходів з планової інтервенції чистопородного матеріалу раніше селекціонованих типів карпатських бджіл Вучківського та Синевир на пасіки, що розташовані в межах НПП «Синевир». Стурбованість пасічників викликає завезення бджіл інших порід на територію НПП «Синевир» або кочівля пасік невідомого походження. Зупинився у доповіді на питаннях покращення кормової бази бджільництва через цілеспрямоване культивування медоносних деревних, кущових та трав’янистих куль-тур на землях, що дозволяють таке культивування. За словами Василя Леонідовича, науковий відділ нацпарку вбачає своїм завданням інформування місцево-го населення та гостей краю про особливий охоронний статус місцевих карпатських бджіл, у тому числі й залучивши до вирішення питання органи місцевого самоврядування, місцеву пресу, інформаційні щити тощо. Основним меседжем доповіді стало питання про юридично-правове забезпечення та захист створення суцільного масиву чистопородних карпатських бджіл в межах НПП «Синевир». У планах – посадка саду медоносних фруктових дерев та рослин, а також розведення бджіл, для отримання високоякісного меду та супутніх про-дуктів.
Висловивши підтримку доповідачеві, заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Михайло Гайдур зауважив, що бджільництво – надзвичайно трудомістка і непроста справа, яка вважається одним з найдавніших промислів людини. «За цю роботу, якій потрібно віддати години щоденної праці, вкласти у неї частинку своєї власної душі беруться справжні поціновувачі цілющого продукту – меду. Ідея створення нової пасіки у НПП «Синевир», що матиме й функції науково-дослідного майданчика, є на часі, адже проблеми бджільництва нині піднімаються на урядовому рівні», – зауважив Михайло Іванович, та детально розповів доповідачеві, як правильно діяти, щоб здійснити юридично-правове забезпечення щодо створення суцільного масиву чистопородних карпатських бджіл на території нацпарку.
У ході жвавих дискусій та надання пропозицій було обговорено ряд нагальних поточних питань, які вирішуватимуться спільно із науковцями нацпарку та спеціалістами департаменту. На завершення форуму Михайло Гайдур підсумував зустріч та надав ряд консультацій щодо кращої співпраці усіх природоохоронних установ області та обласних екологів.


Залишити коментар

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.