14.11.2018 Про Геоінформаційні системи моніторингу довкілля Закарпаття, аналогів яким немає в Україні, говорили на регіональній конференції.

Сьогодні, 14 листопада, в Ужгороді, відбулася регіональна конференція «Природно-заповідний фонд та система моніторингу довкілля у Закарпатській області», організатором якого виступили Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської облдержадміністрації та географічний факультет Ужгородського національного університету. Серед запрошених:викладачі, науковці, студенти вишу, природоохоронці краю та громадськість.

Головна тема – проаналізувати стан справ у природно-заповідному фонді краю, розглянути перспективу розширення територій ПЗФ та ознайомитися із удосконаленою системою моніторингу довкілля області.

Відкрив захід заступник директора департаменту екології та природних ресурсів Михайло Гайдур, наголосивши на важливості визначеної для обговорення теми та висловив сподівання, що даний форум та його резолюція сприятимуть розвитку природоохоронної справи Закарпаття. Зупинився у своєму виступі на законодавчих новаціях, розповів про перспективи розвитку галузі та коротко прозвітував про роботу департаменту екоресурсів за поточний рік.

  • – Переконаний, що найбільш дієвим заходом збереження біологічного та ландшафтного різноманіття є створення нових та розширення вже існуючих територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Відрадно, що завдяки багаторічній праці фахівців у сфері заповідної справи на території Закарпатської області функціонує 468 територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Загальна площа становить — 180,5 тис. га, із них: загальнодержавного значення – 34 об’єкти загальною площею 155,5 тис.га, місцевого значення 434 об’єкти загальною площею 24,9 тис.га. Показник заповідності на території Закарпатської області становить 14,15 %. За цим показником заповідності (становить 14,15 %), Закарпатська область в числі лідерів в Україні, — зазначив Михайло Іванович.

Із тематичною доповіддю «Про особливості встановлення меж земельних ділянок природно-заповідного фонду місцевого значення» виступив викладач к.н.з.д.у., доц. Владислав Пересоляк. Доповідач наголосив на тому, що землі природно-заповідного фонду — це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об’єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Зупинився детально на етапах процедури створення об’єктів ПЗФ. Зокрема, це підготовка і подання клопотання про організацію чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об’єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Наступне — попередній розгляд клопотання про створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонд. Далі — розробка проекту створення об’єкту ПЗФ. І останнє — прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об’єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон. Насамкінець розповів із яких документів складається Проект землеустрою щодо відведення або відновлення меж земельних ділянок ПЗФ.

Із доповіддю “Геоінформаційна система моніторингу довкілля Закарпаття ” виступив заступник начальника відділу оцінки впливу на довкілля та моніторингу навколишнього природного середовища Остап Цапулич. У виступі промовець зазначив, що на Закарпатті вже біля 10 років діє система моніторингу довкілля. Протягом періоду дії здійснюються заходи зі створення сучасних геоінформаційних програмних комплексів моніторингу довкілля, які розміщені на сайті Системи моніторингу довкілля Закарпатської області. Наразі створені наступні модулі геоінформаційної системи:»Природно-заповідний фонд», «Моніторинг поверхневих вод» та «Біотопи (оселища)“, як складові веб-інструменту моніторингу довкілля. Доповідач відповідаючи на цікаві запитання, продемонстрував як працюють дані системи і, як ними зручно можна користуватися науковцям та дослідникам. Це, по-суті, новітній та сучасний підхід до роботи Системи моніторингу довкілля, аналогів якому немає у нашій державі. Ознайомитися із якими можна за посиланнями: ecozakarpat.gov.ua та ecozakarpat.net.ua.

  • «Наразі діють три модулі. Модуль «Моніторинг поверхневих вод» розміщує інформацію із 43 створів спостереження за 30 показниками. Також обновлюється Модуль «Природно-заповідний фонд», яким охоплені практично всі об’єкти природо-заповідного фонду області. Нині у процесі вдосконалення Модуль » Біотопи (оселища)». Останній – це абсолютно новий підхід до охорони біорізноманіття — збереження оселищ — дає змогу зберегти як види та їх угрупування, а також умови, необхідні для їх виживання.» – резюмував свій виступ Остап Цапулич.

Чимало запитань виникало у присутніх на підсумковому етапі конференції. Доповідачі відповіли на усі питання та узяли до уваги слушні пропозиції, що лунали у жвавій дискусії. «Рекомендації конференції, — як зазначив Михайло Гайдур, підбиваючи підсумки форуму, — будуть узяті до уваги та ляжуть в основу прийняття управлінських рішень департаменту екоресурсів».


Залишити коментар

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.