2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого 1971 в місті Рамсаре (Іран) підписана Конвенція про водно-болотні угіддя (Convention on Wetlands). Початкова мета Рамсарської конвенції (Ramsar Convention) — збереження місць проживання водоплавних птахів в усьому світі. Поступово мету Конвенції було розширено і зараз вона охоплює всі аспекти збереження та збалансованого використання водно-болотних екосистем, цінних для збереження біологічного різноманіття та забезпечення існування людини.

Згідно із Конвенцією під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів‚ боліт, драговин, торфовищ або водойм − природних або штучних‚ постійних або тимчасових‚ стоячих або проточних‚ прісних‚ солонкуватих або солоних‚ включаючи морські акваторії‚ глибина яких не перевищує шість метрів.

Рамсарська конвенція — міжнародний договір, який головним чином забезпечує платформу 170 Договірних Сторін, що працюють разом для збереження та розумного використання водно-болотних угідь. Сторони Конвенції зобов’язалися підтримувати екологічний стан більш ніж 2300 водно-болотних угідь міжнародного значення, що охоплюють майже 250 млн. га.

З 1996 року Україна входить в число Договірних Сторін конвенції і на території України 39 водно-болотних угідь загальною площею 786 321 га офіційно визнані Рамсарською конвенцією.

На території Закарпатської області статус водно-болотного угіддя міжнародного значення надано водно-болотному угіддю „Озеро Синевир” площею від 29,0 га, що знаходиться на території національного природного парку „Синевир”. Озеро утворилося у післяльодовиковий період внаслідок перекриття зсувами річкової долини і є найбільшим озером Українських Карпат, яке розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Воно відіграє дуже важливу роль у підтриманні водного режиму річки Теребля – притоки Тиси.

Відповідно до чинного законодавства Розпорядженнями Кабінету Міністрів України погоджено надання 7 водно-болотним угіддям статусу міжнародного значення, які подані на розгляд Секретаріату Рамсарської конвенції: „Урочище Озірний-Бребенескул” (1656,91 га) на території Рахівського району (Карпатський біосферний заповідник); „Атак-Боржавське” (283,4 га) на території Берегівського та Виноградівського району (Регіональний ландшафтний парк „Притисянський”); „Долина нарцисів” (256,0 га) на території Хустського району (Карпатський біосферний заповідник); „Печера Дружба” (0,13 га) на території Тячівського району (Карпатський біосферний заповідник); „Чорне багно” (15,0 га) на території Іршавського району (Національний природний парк „Зачарований край”); „Форнош” (210,0 га) на землях Форношської сільської ради Мукачівського району; „Верхів’я річки Уж” (1054,0 га) на території Великоберезнянського району.

З метою привернення уваги громадськості різних країн світу до цінності водно-болотних угідь у підтриманні стійкого розвитку нашої планети щороку 2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.

Цьогоріч Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь: „Водно-болотні угіддя та зміни клімату” і запропонував серію лозунгів: „Водно-болотні угіддя – ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам. Годі виснажувати водно-болотні угіддя. Зупинимо втрату водно-болотних угідь.” Основною ідеєю відзначення є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглекислих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшення впливу повеней та штормів.


Залишити коментар

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.