Архів новин за 2011 рік

28.11.2011 Громадські екологічні організації Закарпаття зібралися за круглим столом

У п’ятницю 25 листопада у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відбулося засідання Громадської ради неурядових громадських організацій природоохоронного спрямування. На порядок денний було винесено, зокрема, питання щодо погодження для затвердження обласною радою «Регіонального списку тварин, які підлягають особливій охороні на території регіону». Після детального обговорення вирішено погодити до затвердження частину списку, яка стосується хребетних тварин, переліки інших видів тваринного світу будуть доопрацьовані науковцями та винесені на обговорення згодом. У ході засідання торкнулися й інших нагальних питань, що турбують громадськість: стан поводження з небезпечними відходами в регіоні, розширення природно-заповідного фонду, затвердження схеми екомережі тощо. Про роботи із вивезення за межі області хімічних засобів захисту рослин, та їх фінансування детально розповів начальник відділу раціонального природокористування держуправління Анатолій Поляновський. У своїй інформації також висвітлив стан природно-заповідного фонду Закарпатської області, можливості його розширення та наукову роботу у цьому напрямку. На часі обговорення схеми екомережі області, адже більше половини районних схем уже затверджено.

Члени громадської ради висловили своє бачення подальшої співпраці держуправління з неурядовими громадськими організаціями природоохоронного спрямування регіону та окреслили орієнтовний план консультацій з громадськістю на наступний рік. Це і проведення конференцій, і видання наукової літератури, організація та проведення інформаційно-просвітницьких заходів з учнівською молоддю тощо. Голова Громадської ради проф. УжНУ Степан Поп відмітив низьку екологічну культуру населення, яка зрештою є складовою загальної культури.

Свіжою раною на серці є знищений скверик біля університету, який розбили студенти географічного факультету. «Спочатку по молодих деревцях проїхався трактор, що рівняв грунт для бетонних доріжок, а згодом випалили прибиральники спалюючи суху траву і листя», – констатує професор. – Тому таким необхідним є підвищення рівня екологічної освіти, бережливе ставлення та повага до природи з дитячих років має стати невід’ємною частиною життя кожного громадянина». Учасники засідання погодилися із пропозицією держуправління щодо залучення молоді до участі у природоохоронній роботі та до науково-дослідної діяльності, де не обійтися без підтримки громадських організацій. Пропозиції щодо оптимального формату такої роботи повинні надійти від громадських організацій.

Представники громадських організацій прозвітували про свою роботу. Спектр діяльності громадських організацій області надзвичайно широкий це і наукова робота і просвітницька діяльність. Зокрема, громадська організація «Еко-Екс» (керівник О.Геревич) здійснює просвітницьку діяльність серед школярів міста. Результати є вже сьогодні, зокрема, вихованці Закарпатського еколого-натуралістичного центру стають учасниками та переможцями конкурсів на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги (В.Лобко) має багато спільних просвітницьких проектів з іншими регіональними організаціями природоохоронного спрямування. Закарпатське відділення Всеукраїнського географічного товариства (керівник С.Поп) займається наукової та видавничою роботою. Зокрема, члени організації разом з спеціалістами держуправління підготували до друку фундаментальну працю «Природно-заповідний фонд Закарпатської області», яка незабаром повинна побачити світ.

Члени Екологічного клубу «Рутенія» та Закарпатської обласної екологоосвітньої організації «Природа» задіяні у розробці наукових обґрунтувань щодо створення нових природно-заповідних територій Закарпатської області. Так, завдяки їх плідній співпраці разом із спеціалістами держуправління лише у минулому році створено 4 ботанічні заказники місцевого значення загальною площею 146,9 га. Чимало вдалося вже зробити й у поточному році: створені ентомологічний та лісовий заказники та тривають заходи щодо створення ботанічного заказника у Тячівському районі.

Учасники зібрання прийняли одностайне рішення про удосконалення спільної роботи громадськості та держуправління, пропозиції щодо її форми готують обидві сторони.

Списки тварин.(завантажити)

* * * * *

24.11.2011 Збереження та відновлення екологічного каркасу навколишнього природного середовища районів – завдання екомережі області

Закарпатська область відноситься до найбільш чистих в екологічному плані регіонів України і представляє значні перспективи для транскордонної природоохоронної співпраці. Переважно гірська і вкрита лісами територія Закарпаття відіграє важливу роль, як водозбірний басейн верхів’я р. Тиса та її приток. Наявність унікальних, подекуди єдиних в Європі, здебільшого природних ландшафтів, а також багатого біологічного і ландшафтного різноманіття з високою часткою природно-заповідних територій (13,4% від площі області) є природною скарбницею, як для регіону, так країни і світу.

Перед екологами краю постає важливе питання щодо збереження та примноження природних багатств краю, і його вирішення можливе, зокрема, завдяки створенню екологічної мережі. «Насамперед причиною виникнення ідеї з формування екологічної мережі послужили наявні тепер прояви тенденції до деградації природних екосистем, зокрема, їх фрагментації з наступним збідненням біорізноманіття, – розповідає начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов, – для нашої області найбільш важливим є збереження не тільки лісових територій, які включають значну частку типів лісів Європи, а також пралісів, яких на теренах Європи майже не залишилось. Важливим є сприяння невиснажливому (традиційному) використанню, а можливо й консервації у незначній мірі трансформованих або й зовсім незайманих сільськогосподарських ландшафтів, а також, що дуже важливо — верхових і низинних боліт та вод. Бо без води нема життя! »

Зараз триває громадське обговорення проектів схем екомереж в районах, доволі часто природоохоронці області стикаються із нерозумінням чиновників у владних структурах, коли мова йде про затвердження схем у районах. Отож, щоб розвіяти «сумніви» щодо необхідності проведення такого природоохоронного заходу ми спробували довідатися про нього детальніше і отримати відповіді, як то кажуть із перших уст. Найперше з’ясуємо на чому базувалася розробка екомережі Берегівського району?

– Відмічу, що відповідно до Закону України «Про екологічну мережу» включення територій та об’єктів до переліку територій та об’єктів екомережі не призводить до зміни форми власності і категорії земель на відповідні земельні ділянки та інші природні ресурси, їх власника та користувача. Включення територій та об’єктів до переліків території та об’єктів екомережі не завдає шкоди правам тих, на чиїй території вони розташовані. Це дуже важливо зрозуміти громадськості, адже території ніхто не вилучає і не забороняє на них господарювати, – каже Андрій Погорєлов. – Треба додати, що екомережа Закарпатської області дозволить створити умови для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного та рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду .

Основною причиною виникнення ідеї з формування екомережі, яка би об’єднувала б усі регіони країни, стала повільна деградація природних екосистем, яка приводить до збіднення біорізноманіття. В Європі введення екомереж дало можливість забезпечити безперешкодне розселення тварин і рослин, обмін генетичним матеріалом, сезонні міграції тощо. Затвердження єдиної екологічної мережі Закарпатської області, дозволить зберегти оптимальне функціонування фауни і флори нашого краю, сприятиме збереженню рідкісних видів, підтримці чисельності звичайних видів, стійкому розвиткові популяцій та екосистем.

Що стосується екомережі Берегівського району, то відмічу, що її розробка насамперед базувалася на врахуванні вимог щодо інтеграції цієї мережі в обласну, загальноукраїнську та всеєвропейську екологічні мережі. Територія району, що характеризується невеликою порушеністю природних, переважно гірських ландшафтів, з лісовою і лучною рослинністю, сприяє кращому, ніж в інших регіонах країни, сполученню складових елементів екомережі та, як показали дослідження, може виступати ключовою в системі екологічної мережі області.

Загальна (стратегічна) вимога формування екомережі Берегівського району, як і для решти районів Закарпатської області, залежить і випливає з вимог екологічно обґрунтованого функціонування єдиної (взаємопов’язаної і взаємообумовленої) просторової системи територій країн Європи з природними або частково трансформованими ландшафтами. Цю систему можна вважати екологічним каркасом із забезпечення життєдіяльності біоти і в таку систему має вписатись екомережа Берегівського району Закарпатської області.

Площа природоохоронних територій району становить 757,72 га. До складу природоохоронних територій входить об’єкт загальнодержавного значення «Атак», заповідне урочище «Боржава», заказники і пам’ятки природи місцевого значення. Основне призначення даних територій – охорона і збереження рідкісних видів флори та цінних рослинних угруповань, зокрема різновікових дубових заплавних екосистем, рідкісних низовинних водно-болотних угруповань.

Парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва займають загальну площу 26,2 га, несуть не тільки рекреаційне, санітарно-оздоровче, естетичне та історико-культурне навантаження, а також є осередками збереження біорізноманіття у населених пунктах.

– У Великоберезнянському районі схема майже затверджена?

– Насправді схему екомережі району обговорено на засіданні профільної комісії, а також підготовлено матеріали на розгляд сесії районної ради. Площа природоохоронних територій району становить 39401,66 га. Найбільшим природоохоронним об’єктом району є Ужанський національний природний парк, що є складовою частиною трилатерального, Словацько-Польсько-Українського заповідного об’єкту. Значна частина невеликих заповідних об’єктів – заказників та пам’яток природи місцевого значення увійшли до складу національного парку. Є гідрологічні пам’ятки природи місцевого значення – джерела, частина яких знаходиться поза межами парку.

Парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва займають загальну площу 5,3 га, несуть рекреаційне, санітарно-оздоровче, естетичне та історико-культурне навантаження.

– Виноградівський район теж має чимало чудових природних місцин, що повинні потрапити до екомережі…

– До складу екомережі району у відповідності з вимогами Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки також можна віднести водні об’єкти (озера, водосховища, ставки, річки, потоки тощо), водно-болотні угіддя (відкриті заболочені землі), водоохоронні зони, прибережні захисні смуги на численних річках і потоках, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, зони санітарної охорони, експлуатаційні ліси, сільськогосподарські угіддя екстенсивного використання та інші категорії земель.

Площа природоохоронних територій Виноградівського району становить 6276,81 га. До складу природоохоронних територій входять масиви Карпатського біосферного заповідника «Чорна гора» та «Юліївська гора», великий масив Регіонально-ландшафтоного парку «Притисянський», заповідне урочище «Боржава», заказники і пам’ятки природи місцевого значення. Основне призначення даних територій – охорона і збереження рідкісних видів флори та цінних угруповань, зокрема старих різновікових дубових заплавних екосистем, рідкісних низовинних водно-болотних угруповань.

Парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва займають загальну площу 12,7 га, несуть рекреаційне, санітарно-оздоровче, естетичне та історико-культурне навантаження.

Землі водного фонду займають площу 2758,7 га. Це основні річки району – пониззя р. Тиси та Боржави з їх прибережними охоронними смугами, водоохоронними зонами, міждамбовим простором та гідроспорудами, заплавами, а також природні та штучні водойми, водосховища, залишки водно-болотних угідь, меліоративні системи. Зокрема, водно-болотні угіддя – низинні болота та заплави, які крім іншого виконують функцію місць концентрації та відпочинку мігруючих водно-болотних птахів, займають площу близько 100 га. На території району діють ставки, що використовуються для промислового рибництва, є місцями концентрації та гніздування водно-болотних птахів. До речі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року №147-р погоджено надання статусу водно-болотного угіддя Міжнародного значення водно-болотному угіддю «Атак-Боржавське», що розташоване на території Берегівського та Виноградівського районів. Це надзвичайно важливо, що на території області є такі угіддя, які підпадатимуть під захист Рамсарської конвенції.

Зазначу, що надзвичайно важливим є не очікувати деградаційних процесів у природних екосистемах, а вже зараз, негайно фіксувати все збережене, формуючи в такий спосіб екологічний каркас з природних незайманих та мало порушених ландшафтів.

Сподіваюся, що у результаті область в цілому отримає екомережу, тобто систему поєднаних між собою об’єктів площинного і лінійного типу, яка в змозі забезпечити функціонування життєдіяльності як рослинного так і тваринного світу. Така система забезпечить безперешкодне розселення тварин і рослин, обмін генетичним матеріалом, сезонні міграції тощо. Це має сприяти збереженню рідкісних видів, підтримці чисельності звичайних видів, стійкому розвитку популяцій та екосистем.

* * * * *

21.11.2011 Моніторинг довкілля, як засіб для прийняття управлінських рішень

Ми живемо у часі коли у всьому світі інтенсивний економічний і промисловий розвиток та збільшення обсягів використання природних ресурсів веде до все більшого навантаження на навколишнє середовище. На допомогу у вирішенні екологічних питань, як і у всі інші сфери людської діяльності, приходить впровадження новітніх інформаційно-комунікативних технологій. До прикладу, у розвинених країнах світу, електронні засоби геодезії та геоінформаційні системи (ГІС) давно вже використовуються для розв’язання екологічних проблем та здійснення державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Нині уже важко уявити собі охорону довкілля без даних моніторингових спостережень і прогнозів, зокрема спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища. На обласному рівні існує регіональна система моніторингу довкілля, про яку нам розповіли в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області.

«Система моніторингу – це відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства; збереження природних екосистем; відвернення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям. Моніторинг довкілля, безперечно є дієвим засобом реалізації природоохоронної політики держави, слугує виробленню науково-обґрунтованих управлінських рішень, створенню безпечних умов життєдіяльності людини, прогнозуванню і запобіганню екологічних криз. Адже достовірну інформацію про стан навколишнього середовища можна отримати лише на підставі багаторічного системного спостереження за змінами компонентів довкілля, які можуть бути спричинені як природною мінливістю систем, так і антропогенним впливом на них», – розповідає начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов.

В області затверджено Програму моніторингу довкілля Закарпатської області на 2009-2013 роки. Згідно з Програмою, суб’єкти моніторингу довкілля – це ряд профільних обласних організацій краю (Облводгосп, Державна екологічна інспекція, санепідемстанція, обласний гідрометеоцентр та ін.) – кожен у своєму напрямку готує відповідну інформацію, а регіональний інформаційний центр моніторингу довкілля Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області усе це збирає та аналізує. Результати спостережень за станом складових довкілля узагальнюються у аналітичні матеріали, котрі забезпечують інформаційні потреби громадян та органів виконавчої влади з метою мінімізації впливу на природні екосистеми та у прийнятті управлінських рішень. Узагальнена екологічна інформація розміщується на веб-сайті держуправління та веб–порталі Мінприроди.

«Для ефективного використання та аналізу моніторингових даних стану довкілля області Регіональний інформаційний центр моніторингу розпочав впровадження геоінформаційних систем (ГІС). Наразі закінчено виконання робіт зі створення програмних засобів обласної геоінформаційної системи екологічного моніторингу та комплексного аналізу стану поверхневих вод, місць утворення та видалення відходів в Закарпатській області. З метою ознайомлення громадськості з екологічним станом поверхневих вод Закарпатської області діє он-лайн версія геоінформаційної системи екологічного моніторингу, яку можна знайти за веб-адресою: ecozakarpat.net.ua», – каже головний еколог області.

Як працює ГІС? Уявіть собі, що у вас є велика кількість прозорих плівок, на кожній з яких позначені тематичні об’єкти (наприклад: заповідні території, річкова сітка, екологічно-небезпечні об’єкти і т. д.) і ви, компонуючи ці плівки так, як вам треба, будете бачити тільки об’єкти, про які ви хочете отримати інформацію. ГІС системи дозволяють не тільки продивлятися об’єкти, що цікавлять вас, збільшувати та зменшувати зображення, точно вимірювати ряд геометричних характеристик об’єктів (площу заповідних територій, довжину річки чи відстань між екологічно-небезпечним об’єктом та найближчою водоймою), а й показавши на об’єкт, отримати інформацію про нього. Наприклад, обравши заповідну територію, ви отримаєте інформацію про територію, перелік видів рослин і тварин тощо, а також моніторингові данні за декілька років по даній території. Ви можете також використовувати ГІС як пошукову систему. В цьому випадку ви робите запит, в якому перелічуєте всі параметри, що вас цікавлять, наприклад, знайти всі автозаправні станції, які знаходяться на відстані 500 м. від р. Тиса і можуть бути підтоплені у випадку паводкової ситуації. За допомогою ГІС можна спрогнозувати та змоделювати потенційну чи реальну подію. Зокрема, оперативно прогнозувати можливі місця розривів на трасі нафтопроводу, відслідкувати шляхи розповсюдження забруднень та оцінити можливу шкоду природному середовищу, а також обчислити об’єм коштів, потрібних для ліквідації цієї аварії.

У наступному році заплановано продовжити роботи по удосконаленню регіональної системи моніторингу довкілля Закарпатської області. Ці заходи дозволять покращити розв’язання екологічних проблем та здійснення державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

* * * * *

18.11.2011 Чистоту прикордонних річок разом перевіряли закарпатські й словацькі природоохоронці

Нещодавно в Ужгороді відбулася зустріч Робочої групи з питань охорони якості прикордонних вод Українсько-словацької комісії по прикордонних водах, яка ще з 1994 року спільно працює над моніторингом якості води у річках Уж, Латориця, Тиса, Улічка та Ублянка.

Від Закарпаття у роботі українсько-словацької групи брали участь фахівці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області та Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, котрі оцінили результати досліджень, проведених лабораторіями співпрацюючих Сторін у 2010 році, проаналізували стан виконання Плану робіт передбачених на у 2011-рік та погодили План робіт на 2012 рік.

Остап Цапулич заступник начальника відділу державної екологічної експертизи та моніторингу довкілля держуправління, котрий проводив засідання Робочої групи, розповів , що за результатами інструментально-лабораторних досліджень якості води прикордонних водотоків, якість поверхневих вод басейну ріки Тиса вцілому залишається стабільною. У порівнянні з даними за період 2008-2009 роки в Ужі та Латориці зафіксовано погіршення якості води на один клас, якість води річок Тиса та Улічка навпаки — покращилась на один клас, а якість води в річці Ублянка не змінилася в жодній з груп.

«Найбільшими проблемами поверхневих вод наших річок — зазначає начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов — є забруднення поживними речовинами, які з’являються у воді внаслідок надходження до річки органічних речовин, простіше кажучи, внаслідок проникнення у річку нечистот. Якщо порівнювати нинішні дані забруднення річок із даними, скажімо, 20-річної давнини, то тоді, як не дивно, показники були гіршими, адже в нашому краї працювало набагато більше підприємств, була краще розвинена промисловість, діяли колгоспи — відповідно, і об’єми стоків в річку були куди більшими. Після того, як більшість великих підприємств закрилася, річки Закарпаття стали набагато чистішими в плані промислового забруднення. Зауважу, що зараз водиперед екологами постала інша проблема — непродумане будівництво в гірській місцевості та неграмотне використання вигрібних ям, звідки нечистоти часто потрапляють у ґрунтові води, а звідти у річки і колодязі людей.

Зараз виходить, що люди самі собі шкодять, тому ми щоразу звертаємося до усіх, хто проживає у містах і сільській місцевості, де немає каналізації, із закликом берегти природу і своє здоров’я».

Наразі по загальних фізико-хімічних показниках вода в Ужі відповідає V (найнижчому в рамках норми) класу забруднення і головним чином саме через вміст азоту нітритів. Показники неорганічного промислового забруднення води у цій річці мінімальні (I клас), за показниками органічного промислового забруднення (нафтопродукти, АПАР, тобто залишки пральних порошків, засобів для миття посуду тощо) якість води в Ужі визначається II класом. Крім того, за біологічними показниками вода в нашій річці відповідає V класу, тому купатися в ній фахівці все ж не радять.

Води Латориці містять трохи менше азоту нітритів, але в них виявили більше промислових забруднень та органічних речовин.

Тиса має високий показник забруднення нерозчинними речовинами, але азоту (а відповідно й коліформних бактерій) в ній менше. За неорганічними промисловими забрудненнями та за всіма показниками органічного промислового забруднення якість води в Тисі відноситься до ІІ класу. Невеликі річки Улічка та Ублянка майже за всіма показниками досліджень мають І або ІІ класи, але кількість коліформних бактерій занижує показники до ІV-V класу якості.

«Ці дані — пояснює начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов — свідчать про те, що якість поверхневих вод у досліджуваних прикордонних річках за останні декілька років є стабільною і суттєво не змінювалася, але разом з тим окреслюють проблемні моменти, над якими екологам ще слід багато працювати. На щастя, ані в 2010-му, ані в поточному 2011-му жодних аварійних забруднень на наших річках не ставалося, тому найбільшу увагу слід звернути на необхідність реконструкції старих очисних споруд в області, які, на жаль, вже не справляються з забезпеченням належного очищення стічних вод».

Загалом фахівці Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області зазначають, що з розвитком туризму в нашому краї проблема відсутності каналізаційної мережі в багатьох населених пунктах має стати чи не першочерговою. Нині деякі готельні комплекси вже встановлюють свої невеличкі локальні очисні споруди, які набагато менше забруднюють річки, але коштує таке задоволення недешево, тому примусити звичайних селян з гірських районів використовувати такі сучасні засоби очищення використаної ними для господарських потреб води неможливо. Однак вихід завжди є: — зауважують в обласному Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища — наприклад, сільським громадам варто пропрацювати можливість залучення європейських грантів, які б дозволили покращити ситуацію хоча б в одному, найбільш проблемному населеному пункті.

* * * * *

15.11.2011 Протидія корупції

15 листопада 2011 року у держуправлінні ОНПС в Закарпатській області була створена комісія по здійсненню заходів щодо запобігання та протидії корупції. На першому засіданні комісії було затверджено план заходів спрямованих на запобігання і протидії корупції у державному управлінні на період з 15 листопада 2011 року та на 2012 рік.

Документи щодо дотримання вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» тут

Наказ

План

Протокол засідання

* * * * *

08.11.2011 Закарпаття буде очищене від ХЗЗР

Нині у Закарпатській області поряд із вирішенням екологічних проблем, що роками були актуальними для регіону, динамічно проводиться робота щодо збереження та відтворення біологічного різноманіття. Зокрема, завершується вивезення за межі області хімічних засобів захисту рослин, створюються нові об’єкти природно-заповідного фонду, затверджуються «Регіональні червоні списки» тварин і рослин тощо. Уся ця робота на порядку денному у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області. Детальніше розповісти щодо таких актуальних питань кореспондент «Неділі» попросив начальника держуправління Андрія Погорєлова:

– Зараз по усій Україні триває очищення території від непридатних пестицидів. Планується що у 2012 році вся територія України буде очищена від несанкціонованих складів цих отруйних хімікатів, які накопичились через безгосподарність аграріїв ще з часів Радянського Союзу. Дана проблема актуальна й для нашого регіону і, обумовлена шкідливим впливом на навколишнє природне середовище цих речовин, що зберігаються в умовах, які не відповідають екологічним та санітарно-гігієнічним вимогам. Заходи розпочаті в області у 2007-2009 роках з контейнеризації та вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів продовжено у поточному році. Відмічу, що протягом згаданих років за межі України на знешкодження було вивезено 213,771 тонн ХЗЗР. У поточному році перед природоохоронними органами постало непросте завдання: на території області у 8 складських приміщеннях і в місцях тимчасового складування накопичено 265,937 тонн непридатних та заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин, які необхідно вивезти на утилізацію за межі області. Було прийнято рішення, що для робіт будуть залучені кошти із Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища.

Так, за рахунок Державного фонду, Мінприроди України планує вивезти на утилізацію 177,7 тонн непридатних пестицидів. За рахунок обласного фонду (2,0 млн. грн.) заплановано вивезти за межі області 89 тонн непридатних до використання пестицидів. Хімічний непотріб збирають та вивозять іноземні фахівці (ТОВ ”С. І. Груп Консорт Лтд” – фірма, що виграла тендер на проведення зазначених робіт), які спеціалізуються на утилізації ХЗЗР. Графік робіт та інші процедури пов’язані із безпечним вивезенням непридатних та заборонених до використання пестицидів за межі Закарпаття, тримає під контролем обласна тимчасова комісія, що створена спеціально для координації зазначених робіт. До складу комісії увійшли представники Держуправління ОНПС в Закарпатській області, Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, управління МНС, управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, облСЕС.

Отже, відповідно до графіку, насамперед хімічні речовини перезатарять, а згодом їх вивезуть. Роботи розпочаті на території ВАТ «Агрокомплекс» у смт Солотвино (Тячівський район), звідки вивезуть 60,763 тонни. Наразі тут уже перезатарено близько 40 тон (800 бочок) токсичних відходів. Наступними стануть: ВАТ «Агрокомплекс» у селі Рокосово (Хустський район) – 0,237 тонни та СТОВ «Агро-Лучки» село Великі Лучки Мукачівського району (28 тонн).

На черзі інше нагальне питання – вивезення забрудненого ґрунту, на якому зберігалися ці хімічні речовини та подальша його утилізація. За ініціативи Державного управління ОНПС в Закарпатській області облдержадміністрація звернулася до Мінприроди України з пропозицією включити до Програми природоохоронних заходів на 2012 рік вивезення з території області 154 тонни забрудненого пестицидами ґрунту та інших ХЗЗР.

– Андрію Вікторовичу, протягом останніх років держуправління разом з науковцями підготувало і затвердило на сесіях облради регіональні червоні списки рослин і тварин. Які практичні наслідки цієї роботи?

– Організація збереження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, поліпшення середовища їх перебування та зростання – один із пріоритетів у роботі Держуправління ОНПС в Закарпатській області. Що стосується охорони та збереження рідкісних видів тварин, то наразі тривають заходи щодо взяття їх під особливу охорону та заповідання їх природних екосистем. Зокрема, для цієї мети у Закарпатті створюються нові природно-заповідні об’єкти та уточнюються списки тварин, що потребують охорони. До прикладу, нещодавно сесією облради прийнято рішення щодо створення у Мукачівському районі тимчасового ентомологічного заказника „Жорнина» на площі 9,8 га без вилучення площі від землекористувача терміном на 15 років. Тут науковцями виявлено ряд рідкісних та зникаючих видів твердокрилих комах, які занесені до Червоної книги України і у Додатки до Бернської конвенції, а також до списку загрожуваних видів Міжнародної спілки охорони природи.

Наразі за ініціативи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області готується уточнений та доповнений “Червоний список” видів тварин Закарпатської області (усього 149 видів). Тривалий час списки були розміщені на офіційному веб-сайті держуправління, з якими мала можливість ознайомитися зацікавлена громадськість та внести свої пропозиції . Найближчим часом у держуправлінні засідатиме Громадська рада, яка розгляне усі пропозиції і, так би мовити дасть «зелене світло» для винесення проекту рішення “Про затвердження Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області (“Червоний список” видів тварин Закарпатської області) і Переліку видів тварин Закарпатської області, занесених до Червоної книги України (2009)” на розгляд облради.

Щодо списку рослин, то на початку цього року на сесії облради прийнято рішення ініційоване Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області про затвердження Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону. Так званий «Регіональний червоний список» нині налічує 213 видів рослин. Рослини, які є у згаданому переліку, не занесені до Червоної книги України, однак для нашої області, за твердженням науковців, мають важливе значення, оскільки є рідкісними та зникаючими видами. Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ.

Щодо практичних наслідків цієї роботи, то зазначу, що рішення обласної ради насамперед забезпечать умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів як рослин так і тварин, створення умов для їх відновлення (шляхом створення нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення) та врахування при виконанні господарських заходів.

* * * * *

06.10.2011 До уваги підприємств та установ області!

Стартував новий для України конкурс Green Awards Ukraine 2011, який визначить та нагородить найкращі «зелені» ділові та соціальні проекти, реалізовані в Україні.

Премія Green Awards Ukraine покликана визначити рівень професіоналізму організацій і компаній в проектах з екологічно чистих технологій, охорони навколишнього середовища, екологічно відповідальних стратегій, менеджменту, ініціатив задля збереження навколишнього середовища. Для «зелених» проектів, реалізованих в Україні, Премія Green Awards Ukraine — це також шлях до міжнародного визнання.

Інтернаціональне журі конкурсу, яке складається із визнаних професіоналів «зеленого» бізнесу європейського та міжнародного рівнів, незалежних експертів-професіоналів від бізнесу та громадськості, прозора процедура оцінки та захисту проектів, а також використання низки сучасних комунікаційних каналів – це особливості Green Awards Ukraine.

Журі конкурсу складається із понад 20 авторитетних експертів міжнародного рівня, які представляють різні напрямки ділового та суспільного життя та є компетентними для оцінки усього спектру «зелених» проектів.

15 грудня 2011 року у Київському Гольф-Центрі відбудеться захист проектів номінантами Green Trends, а також святкова церемонія нагородження переможців Премії Green Awards Ukraine 2011.

Детальніше познайомитись про умови, номінації та формат подачі проектів до участі у конкурсі можна на сайті премії — www.greenawards.info

* * * * *

05.10.2011 “Озірний-Бребенєскул” матиме статус водно-болотного угіддя міжнародного значення

Розпорядженням Кабінет Міністрів України №895-р від 21 вересня 2011 року «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» урочищу «Озірний-Бребенескул» (Рахівський район) погоджено надання статусу водно-болотного угіддя Міжнародного значення на площі 1656,91 га. Це вже 5-е угіддя у Закарпатті, яке має таке погодження.

На початку року його отримали: урочище “Атак-Боржавське”, що входить до складу регіонально-ландшафтного парку “Притисянський”, загальною площею 283,4 га, “Чорне Багно” на території НПП “Зачарований край”, загальною площею 15 га, а також об’єкти Карпатського біосферного заповідника: “Долина нарцисів”, площею 256 га та “Печера Дружба” на площі 0,13 га.

Для того, щоб угіддя отримало статус Міжнародного та «опіку» Рамсарської конвенції*, природоохоронцям доводиться провести чимало заходів. Зокрема, це координація проведення досліджень, наукові обґрунтування, погодження із землекористувачами та місцевими органами самоврядування і виконавчої влади, визнання пропонованих угідь на рівні держави, і зрештою отримання згоди від Бюро Рамсарської конвенції. За словами начальника держуправління ОНПС в Закарпатській області Андрія Погорєлова, вибір території здійснюється за складною системою критеріїв визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2002 №1287. Угіддя, проголошені державою Рамсарськими, вносяться секретаріатом Конвенції в перелік водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів тримається в базі даних Міжнародного бюро по збереженню водно-болотних угідь і постійно обновляється.

– В Україні з 2010 року працює Національний комітет з питань збереження, збалансованого використання та відновлення водно-болотних угідь України (Національний Рамсарський комітет). Метою роботи якого є координація дій між центральними та місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, науковими організаціями та громадськими екологічними організаціями для збереження, збалансованого використання та відновлення водно-болотних угідь України, – каже Андрій Погорєлов.

– Які ще в області водно-болотні угіддя, можуть потрапити до Рамсарського списку?

– Наразі держуправлінням проводено заходи щодо погодження землекористувачами надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення в Ужгородському районі у межах загальнодержавного загально-зоологічного заказника ,,Великодоброньський” та у межах регіонального ландшафтного парку ,,Притисянський” загальною площею 2246 га.

– Що дає особливий охоронний статус цих угідь?

– Насамперед – це визнання на Міжнародному рівні збережених у природному стані територій в Україні. Водно-болотні угіддя є ресурсом великого економічного, культурного, наукового і рекреаційного значення, втрата якого була б непоправною. Землі водно-болотних угідь міжнародного значення віднесені Земельним кодексом України до земель іншого природоохоронного призначення (ст. 46). Порядок використання земель іншого природоохоронного призначення, крім того, встановлюється законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», Концепцією збереження біологічного різноманіття, іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами, учасницею яких є Україна.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни.

Довідково. *Рамсарська конвенція (повна назва «Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів» була підписана в 1971 році у Рамсар, Іран. 29 жовтня 1996 року після схвалення Верховною Радою відповідного Закону, Україна поновила своє членство з часів СРСР і входить в число 160 країн — Договірних сторін Конвенції. Керівним органом Конвенції є Конференція Договірних сторін. Остання – 10-а нарада Конференції Договірних сторін відбулася у жовтні-листопаді 2008 року у м. Шангвон (Республіка Корея). Наступна нарада Конференції Договірних сторін має відбутися у червні 2012 року в м. Бухарест (Румунія).

У даний час перелік включає 1911 угідь загальною площею біля 187 млн. га. Серед них і українські 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних у 1995 році, а в 2004 році Бюро Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які знаходяться у межах територій природно-заповідного фонду України.

* * * * *

27.09.2011 Очищення Закарпаття від пестицидів продовжується

Заходи розпочаті в області у 2007-2009 роках з контейнеризації та вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів продовжено у поточному році за рахунок коштів Державного та обласного фондів охорони навколишнього природного середовища. Що стосується робіт за рахунок Державного фонду, то вони тривають цими днями. Мінприроди України за ці кошти планує вивезти на утилізацію 177,7 тонн непридатних пестицидів. Зараз за межі області з інвентаризованих 265,9 тонн хімічних засобів захисту рослин на переробку вже відправлено 148,712 тонн.

Хімічний непотріб збирають та вивозять іноземні фахівці, які спеціалізуються на утилізації ХЗЗР.

За рахунок обласного фонду (2,0 млн. грн.) заплановано вивезти за межі області 89 тонн непридатних до використання пестицидів. Графік робіт та інші процедури пов’язані із безпечним вивезенням ХЗЗР за межі Закарпаття, 27 вересня обговорювала обласна тимчасова комісія, що створена спеціально для координації зазначених робіт. У Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відбулося її перше засідання.

До складу комісії увійшли представники Держуправління ОНПС в Закарпатській області, Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, управління МНС, управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, облСЕС. Комісія обговорила графік робіт, згідно з яким ТОВ ”С. І. Груп Консорт Лтд” (фірма, що виграла тендер на проведення зазначених робіт) виконуватиме необхідні заходи.

Отже, відповідно до графіку роботи насамперед вестимуться на території ВАТ «Агрокомплекс» у смт Солотвино (Тячівський район), звідки вивезуть 60,763 тонни. Наступними стануть території: ВАТ «Агрокомплекс» у селі Рокосово (Хустський район) – 0,237 тонни та СТОВ «Агро-Лучки» село Великі Лучки Мукачівського району (28 тонн). Фахівці стверджують, що найближчі два тижні роботи будуть завершені.

На черзі інше питання — комплексний аналіз забруднених ґрунтів, на яких зберігалися ці хімічні речовини та подальша його утилізація.

* * * * *

20.09.2011 Проведемо день без авто

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області закликає всіх небайдужих громадян відмовитись від використання автомобілів та долучитись до акції «День без авто» і вирушити на роботу пішки, на велосипедах чи принаймні, громадським транспортом.

Традиція проводити День без автомобілів (World Day Without Car) народилася в 1998 році у Франції. Тоді цей день відзначили всього близько двох десятків міст. І ось до 2001 року до руху офіційно приєдналися більше тисячі міст у 35 країнах світу. У цьому році Ужгород стане одним із таких міст.

Поступитися комфортом заради чистого повітря не так і складно. Відтак розвантажимо повітряний простір наших міст від шкідливих викидів відпрацьованих газів.

* * * * *

13.09.2011 Із Закарпаття вивозять небезпечні пестициди

Однією із областей України, де активно вивозять непридатні до використання пестициди є Закарпатська. Наразі хімічний непотріб збирають та вивозять іноземні фахівці, що спеціалізуюся на утилізації ХЗЗР. Відтак, за межі області з інвентаризованих 265,9 тонн хімічних засобів захисту рослин ними на переробку вже відправлено майже 129 тонн. Зокрема, за кошти Мінприроди вивезено отруйні речовини з обласного центру, Виноградова та частково Рокосова. Наступним етапом стануть роботи з утилізації хімікатів у Зняцеві, Солотвині, Тересві, Великих Лучках та Пузняківцях.

Державним управлінням ОНПискорило б процес вивезення хімічних речовин за межС в Закарпатській області постійно ведуться переговори з владою районів щодо співфінансування таких робіт. Виділення цих коштів значно прі області.

Вирішивши першочергове питання – вивезення у стислі терміни небезпечних хімічних засобів, на черзі залишиться інше — комплексний аналіз забруднених ґрунтів, на яких зберігалися ці хімічні речовини та подальша його утилізація.

* * * * *

12.09.2011 До уваги громадськості – оновлено рубрику ПЗФ Закарпатської області!

З метою доступу громадян до екологічної інформації Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області оновило рубрику Природно-заповідний фонд Закарпатської області на сайті держуправління. Зараз зацікавлені матимуть можливість отримати інформацію з наступних питань:

Про зміни складу територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, розташованих на території Закарпатської області за 2010 р;

Перелік об’єктів ПЗФ, території яких входять до складу території інших об’єктів ПЗФ станом на 01.01.2011 р. Закарпатської області;

Перелік територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення, розташованих у Закарпатській області станом на 01.01.2011 року;

Динаміка структури природно-заповідного фонду Закарпатської області.

* * * * *

08.09.2011 Незабаром Ужгородський район матиме затверджену схему екомережі

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області готує матеріали на розгляд сесії Ужгородської районної ради щодо затвердження схеми екомережі Ужгородського району, яка відбудеться наприкінці вересня. Такі схеми уже затверджені у чотирьох (Свалявському, Тячівському, Хустському, Перечинському) районах області.

За словами начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова, Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки затверджена Законом України від 21.09.2000 р. № 1989-III та розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки».

– Фундаментальні засади Програми базуються на рекомендаціях Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) щодо формування Всеєвропейської екомережі як єдиної просторової системи. В області з 2006 р. діє Програма розвитку екомережі до 2020 року та План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років. У поточному році держуправлінням здійснюються заходи, спрямовані на виконання згаданих Програми та Плану. Зокрема, нещодавно на карті області з’явилися нові природоохоронні територій – у Мукачівському, Свалявському та Ужгородському районах. Наразі провідні науковці краю разом із спеціалістами держуправління працюють над вивченням питання щодо заповідання інших унікальних території Закарпаття. Створення нових природно-заповідних об’єктів насамперед спрямовано на охорону й збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, природних екосистем та видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, – зазначає головний еколог області.

Схему екомережі Ужгородського району , а також й решти районів можна переглянути на веб-сайті держуправління у рубриці «Природно-заповідний фонд Закарпатської області».

* * * * *

02.09.2011 До уваги землекористувачів, землевласників та суб’єктів підприємницької діяльності!

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області звертає увагу на своєчасне оформлення проектів лімітів на використання усіх видів природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення згідно вимог “Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення”, затвердженої наказом Мінприроди України від 24.01.2008 № 27, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.02.2008 № 117/14808.

Звертаємо увагу на те, що ліміти встановлюються щороку.

Погоджені держуправлінням проекти лімітів заявники подають на розгляд та затвердження до Департаменту заповідної справи Міністерства екології та природних ресурсів України терміном до 15 вересня щороку.

У разі потреби використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення протягом поточного року зазначені ліміти розглядаються держуправлінням у місячний термін відповідно до вимог названої Інструкції.

Наказ Мінприроди України від 24.01.2008 № 27

* * * * *

31.08.2011 Провідні науковці України цікавляться природними екосистемами Закарпаття

Учора у Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відбулася зустріч керівництва держуправління з провідними науковцями й добре знаними природоохоронцями України. Мова йшла про перспективи розбудови природно-заповідного фонду Закарпаття та екомережі області. Старший науковий співробітник Інституту екології Карпат (м. Львів) професор Степан Стойко висловив свою думку щодо розширення національної екологічної мережі, охорону, збереження, наукове вивчення та відтворення особливо цінних природних комплексів та об’єктів.

Доктор біологічних наук, професор Світлана Зиман, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України розповіла про майбутні перспективні ботанічні дослідження на природоохоронних територіях Закарпаття. За підсумками зустрічі досягнуто домовленості про тісну співпрацю держуправління та провідних наукових інституцій України.

* * * * *

23.08.2011 Готується новий «Червоний список» видів тварин Закарпатської області

За ініціативи Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області готується уточнений та доповнений “Червоний список” видів тварин Закарпатської області (усього 149 видів). Насамперед це зумовлено виходом третього видання Червоної книги України в 2009 році. З метою підготовки проекту рішення обласної ради “Про затвердження Переліку видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області (“Червоний список” видів тварин Закарпатської області) і Переліку видів тварин Закарпатської області, занесених до Червоної книги України (2009)”, держуправління звертається з проханням до спеціалістів природоохоронних установ та науковців краю розглянути та надати свої пропозиції щодо доцільності включення наведених у списках видів тварин до переліків.

Додатки:

1. Перелік видів тварин, що підлягають особливій охороні на території Закарпатської області (“Червоний список” видів тварин Закарпатської області) на 6 аркушах.

2. Перелік видів тварин Закарпатської області, занесених до Червоної книги України (2009) на 7 аркушах.

* * * * *

12.08.2011 У трьох районах області затверджені схеми екомережі

На сесіях Свалявської, Тячівської та Хустської районних рад прийняті рішення щодо затвердження схем екомережі у цих районах у рамках виконання «Програми перспективного розвитку природно-заповідної справи та екологічної мережі в Закарпатській області на 2006-2020 роки». Такі рішення незабаром повинні бути прийняті й у інших районах області. У державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області очікують, що до кінця року вдасться затвердити загальну схему екомережі області. Начальник держуправління Андрій Погорєлов розповів про важливість такого природоохоронного заходу та подальші кроки обласних екологів щодо його провадження:

– Однією з найпродуктивніших ідей сучасної екології є ідея створення екомережі. Екомережа Карпат – має особливе значення, адже мова йде про збереження унікальної скарбниці не тільки європейського, але й світового значення. Карпати характеризуються потужною біологічною різноманітністю, вагомим природно-ресурсним потенціалом та високим рівнем збереженості дикої природи. Закарпаття є центральним ланкою, що поєднує Південні та Західні Карпати, тому дуже важливо створити екомережу і зберегти унікальні екосистеми саме тут. На засіданні Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі Закарпатської області, яке відбулося на початку року було намічено подальші шляхи виконання Плану заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі та територій природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області. Головною метою створення екомережі області є формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. Створюючи схему екомережі враховувалися вимоги міжнародних конвенцій, нормативно-правових актів національного законодавства, пропозиції відповідних профільних відомств, науковців та природоохоронців. Екомережа Закарпатської області стане головним з’єднувальним коридором між природоохоронними територіями сусідніх країн. Коли усі схеми будуть погоджені і прийняті, їх розглядатиме Громадська Рада, що діє при держуправлінні. Після громадського обговорення проект схеми екомережі затверджуватиме сесія обласної ради. Для забезпечення доступу громадськості до екологічної інформації нами оприлюднені прийняті рішення районних рад на офіційному веб-сайті державного управління, решта будуть опубліковуватися по мірі їх прийняття. Усі зацікавлені громадяни можуть ознайомитися з ними та внести свої пропозиції.

Довідково: Згідно з даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області площа екомережі становить 984,3 тис. га або 77,2% від загальної площі області.

Рішення Хустської районної ради „Про затвердження звіту про виконання природоохоронного заходу «Розробки проекту екомережі Закарпатської області (продовження робіт)»

Рішення Свалявської районної ради „Про затвердження схеми екологічної мережі Свалявського району»

Рішення Тячівської районної ради „Про погодження звіту про виконання природоохоронного заходу «Розробки проекту екомережі Закарпатської області (продовження робіт)»

* * * * *

18.07.2011 Оголошення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення

Відповідно до наукових обґрунтувань, розроблених обласною громадською еколого-освітньою організацію «Природа» («Тополина»), Ужгородським національним університетом («Жорнина») та Київським еколого-культурним центром («Ясен Масарика»), та з метою охорони та збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, природних екосистем та видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України на території Свалявського, Мукачівського районів та м. Ужгорода Держуправлінням ОНПС в Закарпатській області підготований проект рішення Закарпатської обласної ради „Про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення». Планується створити

● лісовий заказник місцевого значення „Тополина» на площі 74,4159 га без вилучення площі від землекористувача у басейні р. Пиня на околиці с. Солочин Свалявського району;

● тимчасовий ентомологічний заказник „Жорнина» на площі 9,8 га без вилучення площі від землекористувача ДП „Мукачівське ЛГ» у Мукачівському районі терміном на 15 років;

● ботанічну пам’ятку природи „Ясен Масарика» у м. Ужгороді, набережна Незалежності, 2 з охоронною зоною 0,0016 га без вилучення площі від землекористувача Ужгородської міської ради.

Проект рішення Закарпатської обласної ради „Про оголошення об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення»

Пояснювальна записка до проекту рішення

* * * * *

11.07.2011 Відбувся навчальний семінар держуправління

У п’ятницю, 8 липня, відбувся навчальний семінар держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області за темою «Роз’яснення положень Закону України “Про засади запобігання та протидія корупції” від 07.04.2011 року №3206-VI». Юрисконсульт держуправління Світлана Кобзар висвітлила:

Основні засади запобігання, виявлення та протидії корупції в публічній та приватній сферах, відшкодування заподіяної корупційними правопорушеннями шкоди, поновлення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, регулювання міжнародного співробітництва у сфері протидії корупції, суб’єкти корупційних правопорушень та органи, уповноважені на здійснення заходів протидії корупції.

Обмеження, спрямовані на запобігання корупції; процедура здійснення спеціальних перевірок осіб, що претендують на заняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави; заборона щодо отримання подарунків; порядок здійснення фінансового контролю, та ін.

Вимоги щодо прозорості інформації в приватному секторі, обмеження щодо юридичних осіб, які вчинили правопорушення та участь громадськості в прийнятті регуляторних рішень.

Загальні засади відповідальності за корупційні правопорушення, види відповідальності за корупційні правопорушення та наслідків вчинення корупційних правопорушень.

Було ухвалено, що при виконанні своїх службових обов’язків в першу чергу неухильно дотримуватись “Загальних правил поведінки державних службовців”, Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, Конституції України та інших Законів України.

* * * * *

04.07.2011 Створення екомережі, відновлення природних ресурсів і очищення регіону від хімічного непотребу – пріоритети роботи обласних екологів

Питання охорони навколишнього природного середовища дедалі частіше турбує мешканців планети. З історії відомо, що людина далеко не завжди розумно використовувала природні ресурси планети. У результаті нераціональної діяльності людини лише протягом кількох останніх сторіч зникло багато видів флори і фауни, знищено значні площі лісів, порушено гідрологічний баланс великих територій тощо. На прикладі нашого краю, відмітимо, що після Другої світової війни в 50-х та 60-х рр.. посилено вирубали закарпатські ліси, у кілька разів перевищуючи загальноприйняті норми. Це негативно позначилося не лише на віковій структурі та породному складі лісів, але й виходячи з поліфункціональності лісів спонукало погіршення екологічної ситуації у краї. Однією із спроб виправлення ситуації стало створення природоохоронних територій різних категорій. За кількістю територій взятих під охорону, наша область посідає одне з перших місць в Україні. Андрій Погорєлов, начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, каже, що й нині обласні екологи працюють над подальшим розширенням природно-заповідного фонду та роблять усе можливе, щоб очистити область від хімічних речовин. Про все це та інші питання екології у краї – наша розмова з начальником держуправління.

– Знаю, що на Міжнародній виставці «Довкілля для України», яка відбулася у квітні ц.р. у Києві за рейтингом загальноукраїнського проекту “Екологія, довкілля та природокористування в Україні” за активну участь в реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні Вас нагороджено іменним дипломом «Лідер природоохоронної діяльності 2010». Що для Вас особисто означає така нагорода?

– У першу чергу, це означає, що державне управління працює у правильному напрямку щодо реалізації державної екологічної політики. Закарпаття серед областей-лідерів за площею природно-заповідного фонду. Нині в області взято на облік 454 об’єкти природно-заповідного фонду у тому числі 420 об’єктів місцевого значення. Минулого року нам вдалося зробити багато для розширення територій ПЗФ та створення нових об’єктів, у цьому році підтримуємо той же темп.

– В області з’являться нові заповідні території?

– За погодженням з держуправлінням проводяться заходи зі створення регіонально-ландшафтних парків ,,Синяк” (4631,2 га) та ,,Петрос” (10865,6 га). Наразі під координацією держуправління проводяться заходи зі створення ботанічних заказників місцевого значення загальною площею понад 2 тисячі гектарів. У результаті в області з’являться: тимчасовий ентомологічний заказник місцевого значення «Жорнина» (Мукачівський район), лісовий заказник «Тополина» (Свалявський район), ботанічні заказники місцевого значення «Буштинський парк Льодовикового періоду» (Тячівський район) та Авашські гори (Хустський район), а в Ужгороді – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Ясен Масарика».

– Які саме заходи потрібно проводити?

– Наразі тривають процедури погодження з землекористувачами, готуються рішення сесії, проводиться робота з пропаганди.

– Що є основним лейтмотивом пропагандистської роботи?

– У подоланні сучасної глобальної екологічної кризи визначальним є формування екологічної свідомості, культури і цілісного екологічного світосприйняття. Культура поведінки взагалі та екологічна культура зокрема формується під впливом багатьох чинників, серед яких одним із головних є екологічна освіта та усвідомлення наслідків недбалого ставлення до довкілля. Лейтмотив пропаганди, що провадить держуправління є насамперед привернення уваги громадськості до проблем охорони довкілля, підкреслюючи роль кожної людини. Саме усвідомлення того незаперечного факту, що кожен з нас, прямо або опосередковано впливає на розвиток екологічної ситуації в регіоні повинно спонукати до поліпшення ставлення людей до довкілля. Люди повинні відчувати відповідальність за майбутнє нашого краю і, якщо хочете, планети. Питання бережливого ставлення до природи має турбувати кожного, адже природа є вічною і незмінною цінністю. Роль мас-медіа у питанні пропаганди є вирішальною.

– Майже не залишив байдужим жодного факт знищення дерев сакури на набережній в Ужгороді…

– Життя показує, що людина неспроможна знищити або пошкодити дерево, посаджене своїми руками. Кому заважали деревця та хто таким чином виявив неповагу до мешканців міста — невідомо? Сподіваюся, це питання найближчим часом буде з’ясовано. Сакури стали одним із символів Ужгорода, туристичною привабою та ядром місцевого фестивалю. І зрештою, в Ужгорода з’явилося ще одне місто-побратим із Японії – Нагасакі. За задумом міської влади сакури й надалі висаджуватимуть щороку.

– Очевидно, що міська влада Ужгорода робить усе можливе щоб покращити благоустрій міста, збільшити кількість зелених насаджень, привести у порядок парки і сквери…

– Напевно усі погодяться, що роль зелених насаджень в екосистемі міста стає все важливішою з кожним роком. Перш за все зелені насадження значно зменшують наявність пилу й диму в повітрі міста, відіграють роль своєрідного фільтру. Рослини впливають на формування мікроклімату в місті, бо діють на тепловий режим, вологість і ступінь рухомості повітря. Отже, зелені насадження безкоштовно і безкорисливо оберігають наше здоров’я. Основними шкідливими речовинами в повітрі, якими ми дихаємо, є сполуки сірки, оксиди азоту, чадний газ, свинець, пил, які утворюються при спалюванні мазуту, природного газу, нафтопродуктів, які містяться у викидних газах транспортних засобів. Усі ці сполуки дуже шкідливі для здоров’я людини, а завдяки деревам їх вміст в повітрі нашого міста вдвічі знижується Тому збереження та примноження зелених насаджень — завдання не тільки місцевої влади, але й кожного мешканця.

– Вивезення хімічних засобів захисту рослин – серед пріоритетних завдань держуправління.

– Заходи, розпочаті держуправлінням ОНПС в Закарпатській області у 2007 році з контейнеризації та вивезення на утилізацію непридатних та заборонених до використання пестицидів, заплановано продовжити й у поточному році, зокрема, за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища. Наразі, на проведення таких заходів виділено 2 мільйони гривень рішенням сесії Закарпатської обласної ради. Зараз держуправлінням проводиться процедура відкритих торгів по визначенню виконавця робіт.

Мінприроди України за кошти державного фонду ОНПС планує вивезти з території Закарпатської області на утилізацію 177,7 тонн непридатних пестицидів.

– Таким чином буде вивезено увесь обсяг хімічних речовин, що зберігається в області?

– Так. Нині в області накопичено 265,95 тонн хімічних засобів захисту рослин, які є непридатними до використання. Спільними зусиллями Мінприроди і держуправління наша область буде очищена від пестицидів накопичених за багато років. Звичайно, питання вирішувалося б скоріше, якби органи місцевого самоврядування більше переймалися цим, а не чекали, що хтось прийде наводити їм порядок у районі. Наприклад, Хустська райдержадміністрація звернулася до держуправління з листом про те, що готова виділити кошти для вивезення ХЗЗР, які зберігаються у с. Рокосово на території ВАТ «Агрокомплекс».

– Нещодавно на сесії облради прийнято рішення ініційоване держуправлінням про затвердження Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону. Який ефект дасть таке рішення?

– Так званий «Регіональний червоний список» нині налічує 213 видів рослин. Не кожна з рослин, яка є у згаданому переліку, занесена до Червоної книги України, однак для нашої області вони мають важливе значення. Чимало є таких видів, що згодом будуть запропоновані до «Червоної книги України». Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ. Дане питання було також обговорено на початку року під час засідання обласної комісії, що діє при держуправлінні. Рішення обласної ради насамперед забезпечить умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів судинних рослин, створення умов для їх відновлення та врахування при виконанні господарських заходів.

– Які заходи проводяться для створення екомережі області?

– Екомережа це територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, збереження ландшафтного та біорізноманіття, безпосередньо через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища..

Загальний проект схеми екомережі Закарпатської області готовий. Створюючи схему екомережі враховувалися пропозиції земельників, лісівників, науковців та природоохоронців. Зараз у районних радах на погодженнях знаходяться проекти схем для районів. Коли усі схеми будуть погоджені і прийняті, їх розглядатиме Громадська Рада, що діє при держуправлінні. Після громадського обговорення проект схеми екомережі затверджуватиме сесія обласної ради.

– Що очікується від створення екомережі?

– Зрозуміло, Природа, екосистеми і ландшафти не визнають адміністративних та політичних кордонів. Один елемент екомережі (ключова територія чи екокоридор) може мати межі у декількох адміністративних районах, областях чи навіть країнах. Україна як європейська держава – сторона багатьох міжнародних природоохоронних конвенцій та угод бере активну участь у формуванні Всеєвропейської екомережі. Тобто як і всі інші учасники процесу має зобов’язання інтегрувати національну екомережу до Всеєвропейської, включаючи питання як проектування і формування, так і управління екомережею. Екомережа повинна забезпечити потужне підґрунтя для сталого (збалансованого) розвитку країн та регіонів.

* * * * *

30.06.2011 З порозумінням та турботою

працює Держуправління ОНПС в Закарпатській області

Щорічно 23 червня за рішенням Генеральної асамблеї ООН у світі відзначається День державної служби. Традицію святкування в Україні було встановлено у 2003 році відповідним Указом Президента України. Ще наприкінці минулого року в області стартував Всеукраїнський конкурс «Приязна адміністрація». Переможці конкурсу визначаються не з точки зору звичного для всіх виконання контрольних доручень, а через призму оцінки їх роботи очима громадян, заради яких і функціонують державні інституції. Саме думка людей, висловлена в анкетах споживачів послуг, стає головним важелем для перемоги у конкурсі, а неурядові організації долучаються до роботи організаційних комітетів та експертних груп, аби унеможливити зловживання та гарантувати прозорість процедури визначення переможців.

Отже, за підсумками конкурсу Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області нагороджено дипломом переможця Всеукраїнського конкурсу «Приязна адміністрація» у номінації «Кращий територіальний орган центральних органів виконавчої влади» за ІІ місце.

* * * * *

30.06.2011 Резолюція екологічного форуму «Екологія промислового регіону» — II етап Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України»

3-24 червня 2011 року у м. Донецьк відбувся екологічний форум «Екологія промислового регіону» — II етап Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України», організований Донецькою облдержадміністрацією, Донецькою обласною радою та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області. Конференція розглянула питання визначення шляхів, напрямків та координації співробітництва органів місцевого самоврядування, науки, освіти та бізнесу для поліпшення стану навколишнього природного середовища, створення еколого-економічних умов для збалансованого (сталого) розвитку регіону, впровадження ефективних технологій та раціонального використання природних ресурсів, сприяння збереженню біологічного і ландшафтного різноманіття, збільшення площі природно-заповідного фонду, розширення міжнародного співробітництва та науково-виробничої кооперації у сфері енерго- та ресурсозбереження.

У роботі форуму прийняли участь більше 300 представників підприємств, державних, наукових та громадських організацій області, представники інших регіонів України та закордонних країн. В ході форуму була проведена виставка «Інвестиції в екологію гарантія безпеки територій», метою якої була демонстрація найкращого досвіду вирішення екологічних проблем регіону. На пленарному та 4 секційних засіданнях науково-практичної конференція «Екологія промислового регіону», проведеної в рамках форуму, розглянуто понад 70 докладів та повідомлень.

Учасники форуму дійшли висновку, що теперішню екологічну ситуацію в промислових регіонах можливо визначити як кризову, яка формувалась протягом тривалого періоду через зневажливе відношення до об’єктивних законів розвитку та відтворення природно-ресурсного комплексу України. Висока концентрація промислового, сільськогосподарського виробництва, транспортної інфраструктури у сполученні із значною щільністю населення створили велике навантаження на біосферу, найбільшу в Україні та Європі. Техногенне навантаження на довкілля Донбасу загрожує життєдіяльності людини та природи. Багаторічна робота вугільних шахт призвела до розвитку деформації гірничих масивів, просідання денної поверхні, підтоплення територій, виведення з ладу систем водопостачання та водовідведення тощо.

Забезпечення фізичного і духовного здоров’я суспільства не можливе в умовах пригніченого стану довкілля, зумовленого зорієнтованістю суспільного виробництва на надмірне використання природних ресурсів. Через кризовий стан навколишнього природного середовища мають місце втрати біотичних ресурсів, людського та економічного потенціалу, що зводить нанівець сьогоденні економічні вигоди від виснажливого природокористування.

У процесі формування інноваційної моделі розвитку українського суспільства важливу роль має відігравати соціальна та екологічна відповідальність ділових кіл. Екологічне управління на державному рівні має бути доповнене поширенням і підтримкою принципів етики екологічно та соціальне відповідального бізнесу. Учасники форуму відмітили, що перехід на принципи сталого розвитку неможливий без забезпечення збалансованого екологічного розвитку.

Виходячи з наведеного, учасники форуму пропонують:

1. Просити Верховну Раду України прийняти Закон «Про національний екологічний фонд».

2. Просити Кабінет Міністрів України:

2.1. При формуванні Державного бюджету на 2012 та наступні роки виключити з витрат загального фонду кошти від збору за спеціальне водокористування з метою спрямування їх для цільового використання на виконання водоохоронних заходів.

2.2. Залишити в бюджеті вугільних регіонів на 2012 та наступні роки кошти екологічного податку, що мають надходити до Державного бюджету України (30%), для цільового використання їх на виконання заходів з екологічної реабілітації територій шахтарських міст у зв’язку з аварійним станом каналізаційних мереж внаслідок багаторічної діяльності та масової ліквідації вугільних шахт.

2.3. Внести зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині проведення обов’язкової державної екологічної експертизи відповідно до Постанови КМУ №554 від 27.07.1995 виключно державними еколого-експертними підрозділами Мінекології.

3. Рекомендувати Мінекології:

3.1. Внести зміни до постанови КМУ від 17.09.1996 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» з урахуванням багаторічного досвіду у виконанні природоохоронних заходів.

3.2 Розробити, узгодити в Кабінеті Міністрів України та подати на затвердження до Верховної Ради України Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів на 2012-2020 роки.

3.3.Розробити, узгодити в Кабінеті Міністрів України та подати на затвердження до Верховної Ради України Програму заходів з оздоровлення річки Сіверський Донець.

3.4.Вивчити та поширити на всі регіони України досвід Донецької області з реалізації системи моніторингу довкілля ОМОС.

4. Рекомендувати Донецькій обласній раді розробити та узгодити з Адміністрацією Ростовської області Російської Федерації створення транскордонної природно-заповідної території на базі національного природного парку «Меотида».

* * * * *

17.06.2011 «Довкілля для України». ІІ етап

У Донецьку 23-24 червня відбудеться екологічний форум «Екологія промислового регіону», що стане ІІ етапом Міжнародного екологічного форуму . Метою проведення форуму є координація співпраці органів місцевого самоврядування, науки, освіти, бізнесу для покращення стану навколишнього середовища, створення еколого-економічних умов для збалансованого розвитку регіону, впровадження ефективних технологій та раціонального використання природних ресурсів, сприяння збереженню біологічного і ландшафтного різноманіття, поширення території природно-заповідного фонду, розширення міжнародної співпраці.

У рамках програми форуму відбудеться виставка «Екологія-2011» та науково-практична конференція «Інвестиції в екологію – гарантія безпеки територій».

* * * * *

17.06.2011 День Дунаю відзначать у Закарпатті

Вже п’ятий рік поспіль Україна, як й інші країни Дунайського басейну, долучається до святкування Дня Дунаю. В Україні — урочистості відбудуться в смт Ясіня Рахівського району, 26 червня 2011 року.

День Дунаю є спільним пан-європейським заходом, спрямованим на інформування і підвищення екологічної культури громадян, яке організовує Міжнародна комісія з захисту р. Дунай за підтримки Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства закордонних справ України, Закарпатської обласної адміністрації, Міжнародної Комісії з захисту р. Дунай, проекту ЄС «Посилення підтримки відомствам України, відповідальним за впровадження Дунайської та Рамсарської конвенцій». Почесними гостями свята є представники Делегації Європейського Союзу в Україні. У програмі дитячий фестиваль «Тиса — молодша сестра Дунаю», святковий концерт та прес-конференція. Очікується, що у святі візьме участь понад сотні дітей з різних районів Закарпаття, а також з Прикарпаття.

У квітні ц. р. на конференції Міністрів охорони довкілля країн басейну Тиси (Україна, Угорщина, Словаччина, Румунія та Сербія), яка відбулася в Ужгороді, було прийнято рішення встановити таблички на витоку Тиси від Тисянських країн, що знаменуватиме собою важливість співпраці між усіма країнами басейну цієї мальовничої річки задля її збереження. Ця акція буде проведена 25 червня 2011 р., починаючи з смт Ясіня (Рахівський район).

Довідково: виток р. Тиса (Чорна Тиса) знаходиться на південно-західному схилі гори Братківська в Українських Карпатах на висоті 1240 м над рівнем моря.

* * * * *

15.06.2011 17 червня 2011 року — Всесвітній день боротьби з опустелюванням і засухою

Генеральна Асамблея проголосила 17 червня «Всесвітнім днем боротьби з опустелюванням і засухою» в 1995 році у зв’язку з річницею з дня прийняття Конвенції Організації Об’єднаних Націй по боротьбі з опустелюванням 17 червня 1994.

Державам пропонувалося присвячувати Всесвітній день підвищенню інформованості про необхідність міжнародної співпраці в боротьбі з опустелюванням і наслідками засухи та про хід здійснення Конвенції по боротьбі з опустелюванням.

Опустелювання — це один з найбільш тривожних світових процесів деградації навколишнього середовища. Воно загрожує здоров’ю та джерелам засобів для співіснування більше 1 млрд. людей. Щороку опустелювання і посуха призводять до втрат сільськогосподарської продукції орієнтовно на суму в 42 млрд. дол США.

* * * * *

15.06.2011 213 видів судинних рослин у Закарпатті підлягають особливій охороні

На четвертій сесії облради прийнято рішення ініційоване Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області про затвердження Переліку видів судинних рослин, що підлягають особливій охороні на території регіону. Так званий «Регіональний червоний список» нині налічує 213 видів рослин. Не кожна з рослин, яка є у згаданому переліку, занесена до Червоної книги України, однак для нашого області вони мають важливе значення. Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ.

Дане питання було також обговорено на початку року під час засідання обласної комісії, що діє при держуправлінні. Рішення обласної ради насамперед забезпечить умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів судинних рослин, створення умов для їх відновлення та врахування при виконанні господарських заходів.

Завантажити Перелік >>>

* * * * *

14.06.2011 Липова алея в Ужгороді потерпає від заготівельників

Цими днями на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення “Липова алея” зафіксовано випадки самовільного збирання липового цвіту. Лікувальні властивості липи давно відомі, отож, напевне, саме через це і “попит” на нього. Оскільки цвітіння липи триватиме у період червень-липень, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області звернулося до Держекоінспеції та Ужгородського міського управління МВ УМВС України в Закарпатській області з проханням посилити охорону на території природно-заповідного фонду.

Природоохоронці краю звертаються до жителів міста припинити зривання квіток липи та бережливо поводитися на території природно-заповідного фонду краю.

Довідково:

Липова алея в Ужгороді — це найдовша липова алея в Європі, закладена у 1928 році чеськими ботаніками. Її протяжність 2 кілометри 200 метрів і тягнеться уздовж Ужа по двох набережним — Незалежності і Студентською. Цвіте алея ціле літо, завдяки липам різних сортів.

* * * * *

10.06.2011 2011 рік – До уваги керівників громадських екологічних організацій!

Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління проводить 21-23 червня 2011 року курси підвищення кваліфікації на тему «Організаційно-економічниний механізм природоохоронної діяльності суб’єктів господарювання» (модуль 1 «Охорона атмосферного повітря»).

Навчання безкоштовне.

Для інших осіб вартість навчання становить 4880 грн. (на 1 особу).

Місце проведення семінару: м Київ, вул.. Урицького,35, корпус 2.

Довідки за телефоном (044) 248-40-15 (Беляєва Світлана Станіславівна)

* * * * *

10.06.2011 2011 рік – рік кажана в Європі

Рік кажана — кампанія, ініційована Угодою про збереження популяцій європейських видів кажанів (EUROBATS). Кампанію підтримано UNEP — Програмою Об’єднаних націй по збереженню навколишнього середовища. На 6-й Зустрічі сторін EUROBATS Угоди одностайно прийнято резолюцію щодо оголошення 2011 та 2012 рр. Роком кажана: 2011 рік — Рік кажана в Європі, 2012 — Всесвітній рік кажана.

Вирішено присвятити європейську кампанію „Року кажана” ключовій темі: „Разом з кажанами: кажани — дивовижні та необхідні сусіди”.

Наразі до кампанії залучилися ще ряд організацій та інституцій — Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин, Група з рукокрилих Міжнародного Союзу Охорони Природи, Всесвітня асоціація зоопарків та акваріумів тощо.

Кожен з нас може зробити щось корисне для кажанів!

* * * * *

06.06.2011 Екологоосвітня робота через радіоприймач

Сьогодні (06.06.2011р.) заступник начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Михайло Гайдур за вагомий внесок у екологоосвітню роботу, популяризацію природоохоронної справи, активну громадську позицію та з нагоди Дня журналіста нагородив грамотою радіожурналіста ОДТРК «Тиса 1»Андрія Петровського.

Саме цей журналіст, який постійно висвітлює екологічну проблематику області – став переможцем щорічного рейтингу, що проводиться держуправлінням серед представників регіональних ЗМІ. Михайло Гайдур у привітальному слові зазначив, що нині важко уявити роботу екологів без засобів масової інформації, адже екологічна проблематика наразі потребує інформаційної підтримки. Особливу вагу в цій роботі мають радіопередачі, адже не завжди у громадськості вистачає часу для читання чи перегляду телепрограм. Тому радіо, яке завжди поруч з нами, відіграє неабияку роль коли потрібно довести до відома громадськості проблеми довкілля регіону та шляхи їх вирішення з точки зору роботи держуправління. Ось уже понад три роки поспіль щотижня у радіоефірі «Тиса 1» виходить передача «Екохвилинка», яку започаткував Андрій Петровський. Насамкінець Михайло Гайдур додав, що висвітлюючи проблеми довкілля, журналіст має дотримуватися принципів виваженості та коректності, об’єктивності та професіоналізму.

* * * * *

03.06.2011 Щиро вітаємо колег із Всесвітнім днем охорони навколишнього природного середовища!

Бажаємо вам святкового настрою, міцного здоров’я, достатку, родинного тепла і взаєморозуміння!

Нехай усе зроблене вами на благо довкілля нашої країни буде гідно оцінено!

Життєвих та професійних успіхів та плідної праці!

Мудрості та виваженості Вам на цьому шляху, наснаги і натхнення,

задоволення від здійсненого, сміливих задумів і нових перемог.

З найкращими побажаннями,

Колектив Державного управління

охорони навколишнього природного

середовища в Закарпатській областi

* * * * *

10.05.2011 14-15 травня відзначатиметься Міжнародний день мігруючих птахів

Відзначення у 2011 році Міжнародного дня мігруючих птахів проходитиме під символічним гаслом «Зміни у землекористуванні з висоти пташиного польоту». Вибір теми пов’язаний з тим, що кожного року зменшується кількість місць, які мають значення для птахів на шляху їх міграції. Більшість таких змін пов’язана із землекористуванням і має безпосередній вплив на популяції мігруючих птахів, часто негативний.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області закликає не перешкоджати міграції птахів та не завдавати шкоди умовам переміщення пернатих. Безпосередньо загроза полягає у людській діяльності, у результаті якої зникнення місць зупинок між місцями гніздування і зимування не дає птахам можливості харчуватись під час перельоту. Одними із основних місць гніздування птахів є заболочені території, знищення яких є найбільшою причиною загибелі птахів під час міграції.

Кожен з нас може прямо долучитися до природоохоронних заходів. Насамперед, не допускати випалювання залишків сухої рослинності в місцях відпочинку, адже саме спалювання очерету на заболочених ділянках призводить до знищення пташиних гнізд та винищення популяції мігруючих птахів.

Мінімізація існуючих для міграції птахів загроз один із пріоритетних напрямів природоохоронної діяльності.

* * * * *

24.04.2011 Природоохоронці Закарпаття на Міжнародній виставці у Києві представляли свої здобутки

Днями у Києві завершився Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України». Головна екологічна подія року була організована та проведена на високому рівні за участю українських та зарубіжних компаній. За три дні роботи Форуму у заходах взяли участь більше 10 тисяч чоловік.

У рамках Форуму відбулась найбільша в Україні міжнародна спеціалізована виставка у сфері екологічно-чистих технологій. Учасники виставки мали змогу продемонструвати можливості своїх підприємств, компаній та організацій у сфері охорони довкілля, збереження та відтворення природних ресурсів. На виставці були представлені новітні екологічні технології – фахівці обмінялись досвідом створення альтернативних видів палива, економії енергетичних ресурсів, у сфері новітніх систем біологічної очистки тощо.

Найголовніше те, що мета Форуму була досягнута. У громадськості була можливість ознайомитися з проблемами та здобутками України в галузі охорони навколишнього природного середовища. Учасники мали змогу розширити можливості співпраці у цьому напрямку зі своїми найближчими сусідами, а також європейським та світовим співтовариством.

Закарпаття було представлене Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, НПП «Синевир», Карпатським біосферним заповідником, Ужанським НПП та іншими природоохоронними установами. Держуправління за вагомий внесок у роботу ІУ Міжнародної виставки “Довкілля 2011” було відзначено сертифікатом учасника Міжнародного екологічного форуму.

Начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов нагороджений за активну участь в реалізації державної екологічної політики на регіональному рівні іменним дипломом «Лідер природоохоронної діяльності 2010» загальноукраїнського проекту “Екологія, довкілля та природокористування в Україні”. Ще одна приємна подія для держуправління – нагородження головного спеціаліста по зв’язках з громадськістю та ЗМІ Катерини Бізілі Подякою Міністра екології та природних ресурсів України за сумлінну працю, високий професіоналізм, вагомий внесок у забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та з нагоди Дня довкілля.

* * * * *

23.04.2011 Екологічна агітбригада «Доброта» Тур’я-Реметівської загальноосвітньої школи відзначена подякою Міністра екології та природних ресурсів України

7 квітня 2011 року завершився Всеукраїнських конкурс «До чистих джерел». Метою якого є розширення в суспільстві практичної природоохоронної діяльності, спрямованої на охорону і поліпшення стану джерел, річок та водойм України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів шляхом залучення широких верств населення до практичної природоохоронної роботи, розвитку громадянських екологічних ініціатив.

Закарпатські юні природоохоронці з року в рік приймають активну участь у Всеукраїнському конкурсі. Отож, у цьому році Міністр екології Микола Злочевський за активну участь у щорічному Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел», вагомий внесок у забезпечення реалізації державної екологічної політики нагородив Подякою колектив екологічної агітбригади «Доброта» Тур’я-Реметівської загальноосвітньої школи Перечинського району Закарпатської області.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області вітає цей талановитий юний колектив та їх наставників із високим визнанням.

* * * * *

07.04.2011 В Ужгороді буде підписано Тизький Меморандум про взаєморозуміння

11 квітня в Ужгороді відбудеться зустріч міністрів довкілля басейну р. Тиса – України, Румунії, Угорщини, Словаччини та Сербії за участю представників Європейської комісії та Міжнародної комісії із захисту р. Дунай. У ході зустрічі заплановано обговорити ключові для басейну ріки Тиси питання. Зокрема, щодо комплексного управління земельними ресурсами (значення заболочених територій), поводження з відходами, скорочення аварійних забруднень, взаємозв’язок між діяльністю в басейні р. Тиса та Дунайською Стратегією. Підсумком роботи міністрів у засіданні стане підписання Тизького Меморандуму про взаєморозуміння.

* * * * *

01.04.2011 Квітень-травень 2011 року – місяці охорони нересту риби та відтворення живих ресурсів

На період нересту риби Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області розроблено та погоджено з органами МВС, Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів у Закарпатській області та Закарпатським обласним управлінням лісового і мисливського господарства відповідні плани спільних заходів, створено оперативні групи для боротьби з браконьєрством.

Згідно з планом проведення операції «Нерест-2011» забороняється рибальство з 5 квітня по 25 травня 2011 року у зв’язку з нерестом риб і розмноження живих ресурсів в рибогосподарських водоймах Закарпатської області, згідно встановлених обмежень та заборони. А саме:

Заборонити будь-яке рибальство, добування водних живих ресурсів на період нересту риб і розмноження інших водних живих ресурсів в рибогосподарських водних об’єктах, озерах, заповнених водною кар’єрах, водосховищах незакріплених за користувачами ставках з природним відтворенням водних живих ресурсів Закарпатської області.

Дозволяється любительське рибальство з берега однією вудкою з одним гачком та спінінгом з одною блешнею на таких рибогосподарських водних об’єктах області:

На р. Тиса:

– в смт Великий Бичків від автомобільного мосту до пологового будинку (Рахівський район);

– від інформаційно-вказівного знаку «м. Рахів» вверх по течії до першого автомобільного мосту в м. Рахів;

– від місця впадіння р. Апшиця (с.Грушово) до місця впадіння р.Тересва (смт Тересва) Тячівського району (крім гирлових ділянок означених річок);

– від впадіння р. Ріка (окрім гирла) вверх по течії до Велятинського автомобільного мосту у Хустському районі;

– від газопроводу поблизу с. Тросник вверх по течії до газопроводу поблизу с. Мала Копаня (ур. Городище) у Виноградівському районі;

– від залізничного мосту- — п/зн №361 вверх по течії до п/зн №355 — околиця с. Мінеральне Ужгородського району;

На р. Уж :

від державного кордону з Словаччиною вверх по течії до автотранспортного мосту «Боздошский» в м. Ужгород;

— від автотранспортного мосту по об’їзній дорозі м. Ужгород вверх по течії до автотранспортного мосту в с. Оріховиця, Ужгородського району;

— від підвісного мосту біля греблі до підвісного мосту оздоровчого табору УжНУ «Скалка» (околиця с.Кам’яниця, Ужгородського р-н);

від місця навпроти ресторану «Турянська Долина» до автомобільного мосту через р. Уж в м. Перечин.

На р. Латориця:

— від автотранспортного мосту «Паланківський» (м. Мукачево) вниз по течії до пішохідного мосту ДПС через р. Латориця (спостережна вежа) околиця с.Соломоново Ужгородського району.

На р. Боржава:

— від автомобільного мосту, околиця с.Бене Берегівського району вверх по течії до залізничного мосту «вузькоколійки» через р. Боржава, поблизу с. Шаланки Виноградівського району;

На озері «Андріївське-Ліанка» в межах лісового масиву від місця зони відпочинку в сторону дамби (шлюзу)правий берег, і від дамби до початку галявини (межа лісового масиву) з лівого берегу в Ужгородському районі;

На ставу №1 (нижній) в с.Великі Береги (Берегівський район) вздовж дамби та зони відпочинку;

На водосховищі «Горбок», за винятком ділянки берегової лінії прилеглої вздовж лісового масиву з сторони с. Дунковиця та затоплювана територія з другої сторони автодороги Мукачево-Хуст між с.Дунковиця та с. Доробратово Іршавського району.

Протягом періоду нересту риби та розмноження інших водних живих ресурсів забороняється господарська діяльність на рибогосподарських водоймах, у їх руслах та прибережній охоронній смузі. Зокрема:

– забір піщано-гравійної суміші та річкового каміння з русла та прибережної охоронної смуги рибогосподарських водойм;

– трелювання лісу гірськими річками та потоками, розміщення верхніх складів у руслах та прибережній охоронній смузі рибогосподарських водойм;

– миття автотранспорту в річках, гірських річках, потоках, озерах, водосховищах та їх водоохоронних смуг;

– забруднення рибогосподарських водойм та їх водоохоронних смуг, промисловими і господарсько-побутовими стоками та сміттям;

– використання плавзасобів, за винятком суден, що здійснюють патрулювання (рятувальних, державних рибоохоронних та прикордонних органів);

– інші роботи і діяльність, що спричиняють (можуть спричинити) порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму водойм (проведення сільськогосподарських, лісогосподарських, лісозаготівельних, руслоочисних та інших робіт, експлуатація та пересування транспортних засобів по руслах водних об’єктів).

* * * * *

30.03.2011 У Закарпатті радилися як поводитися з відходами

Учора в Ужгороді відбувся семінар з питань реалізації проекту Європейського Союзу «Управління і регулювання відходами-інструмент Європейського добросусідства і партнерства-Схід» за участю представників Міністерства екології та природних ресурсів України, облдержадміністрації, держуправління ОНПС в Закарпатській області, облводгоспу, облСЕС та громадських організацій, що входять до складу громадської ради держуправління.

З грудня 2009 року в Україні реалізується даний проект Європейського Союзу. Головною метою проекту є удосконалення управління відходами за допомогою встановлення стандартів для підприємств з переробки відходів, ініціатив з попередження утворення відходів, збільшення потужностей зі збору та сортування відходів, а також підтримка вторинного використання та безпечного захоронення відходів. Беніфіціаром проекту є Міністерство екології та природних ресурсів України, а пілотною територією було обрано Закарпатську область.

У вересні минулого року в Ужгороді було проведено Установчий семінар проекту і сформовано Наглядовий комітет, у який увійшли представники обласних структур. Сам комітет очолив Олег Шевченко (Мінекології).

У вівторок (29.03.2011 р.) семінар був проведений у формі жвавої дискусії. Активну участь у ній прийняли радник Міністра екології та природних ресурсів Ігор Маркелов та начальник відділу водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами держуправління ОНПС в Закарпатській області Микола Карп’юк. На семінарі обговорено можливість розміщення на території області сміттєсортувальних пунктів та дієві механізми поводження з відходами тощо. За підсумками семінару будуть відкориговані подальші дії щодо впровадження проекту. Наступну зустріч заплановано провести у червні поточного року.

* * * * *

28.03.2011 У понеділок горів скверик біля УжНУ, а у неділю Анталовецька поляна

Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області закликає усіх мешканців Закарпаття не спалювати суху траву!!!

Навесні у наших містах і селах традиційно спалюють торішню траву. Особливо, зараз коли настали погожі дні почастішали випадки неконтрольованого випалювання сухої трави та стерні на узбіччях доріг та поблизу лісових масивів. В пік весняного палу повітря у населених пунктах стає забрудненим та їдким. При цьому, як повідомляють лікарі, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Цьогорічна «кампанія» по спалюванню трави сягає неймовірних масштабів та відверто дивує своєю безглуздістю. Безгосподарні поля та непотрібні пасовища заростають травами, які нема кому вчасно косити. Хіба ж залишається тільки один «вихід» – спалювання? Однак, це далеко не вихід. Це потрібно усвідомити кожному, хто бере сірники та таким чином хоче «впорядковувати» поля. Яка шкода завдається спалюванням рослинних решток людям і довкіллю? Що робити з такою поведінкою наших співгромадян? Про це і піде мова у нашому матеріалі.

«Таким станом справ ми особливо стурбовані, – каже начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов. – Люди не замислюються над тим, що завдають великої шкоди як навколишньому середовищу, так й самим собі. Якщо говорити не тільки про забруднення атмосферного повітря, стан якого, особливо в населених пунктах, бажає бути кращим, то потрібно відмітити й ту шкоду, яку завдає спалювання трави тваринним й рослинним організмам. У сухому листі та траві згорають зимуючі корисні комахи, які є санітарами лісів та садів. Крім того, живі організми гинуть й від утворюваних при горінні важких металів. Спалювання трави чи листя призводить до порушення верхнього шару ґрунту, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть мікроорганізми, що беруть участь у складному процесі — ґрунтоутворенні. Таким чином, випалювання рослинних решток щороку призводить до збіднення ґрунту. До того ж, вогонь знищує коріння дерев і кущів, а також може стати причиною пожежі у лісі чи навіть господарських будівель. Відтак, при весняному палі знищуються ранньоквітучі весняні рослини, які є рідкісними і зникаючими та знаходяться під охороною держави.»

Степан Поп, професор, декан географічного факультету УжНУ: «Минулоріч ми закупили молоденькі дерева, висадили їх в університецькому скверику. Цього року якісь варвари спалюючи траву знищили усі саджанці, які вже прийнялися і давали перші паростки… До якого часу ми будемо такими байдужими до чужої праці та й до довкілля. Своїм студентам ми постійно наголошуємо, що благороднішої справи ніж зберегти природу немає на світі.»

Остап Цапулич, заступник начальника відділу екологічної експертизи, моніторингу довкілля, міжнародної співпраці, оповіщення держуправління: «Учора від підпалу на третину вигоріла Анталовецька поляна – пам’ятка природи місцевого значення, улюблене місце активного відпочинку багатьох поколінь закарпатців.

Частину поляни врятував сніг, іншу (центральну частину) − група туристів, які в обідню пору зійшли на місце події. У клубах диму та вогню, ногами та снігом вони збивали вогонь, відрізаючи його, з одного боку від лісу, з іншого від центральної частини. Безвітряна погода також сприяла успіху. Але південний схил поляни, від краю й до краю, цілковите згарище. Поряд, у лісі пробиваються перші підсніжники, білоцвіт та проліски, а тут все чорне.

Невесела доля у цього унікального місця. Як не воєнні літаки знайдуть тут свою могилу, так квадроциклісти, чи інші любителі моторизованого туризму, вважають за необхідне прорізати кожен раз все нові шляхи-дороги, шматуючи чудову весняну флору. А поряд полігон, готовий до гонок будь-якого типу, та людей на техніці тягне до красивого, неповторного. Або ж хтось, у неділю вранці, прийде та просто підпалить траву за своїми внутрішніми переконаннями (а може і без них, просто так). Такі ж люди палять траву у підніжжі поляни, на полях та луках, палять яфинничі на Боржавських полонинах і не тільки, їздять джипами на Говерлу. М’яко кажучи, дивно бачити підпали біля автозаправних станцій, де одна іскра може призвести до непоправного лиха. І коли бачиш наслідки такої безкарності, складно щось коментувати, чи до когось апелювати. Напевно, це наслідки відсутності екологічної свідомості та й просто відсутності виховання. Криза лікується бажанням її лікувати, а не створенням вигляду, а виховання – це справа часу та доброї волі. І тоді, як молода трава на згарищі, проб’ється розуміння та бажання зберегти нашу чудову природу. »

Потрібно розуміти, що зберегти навколишнє природне середовища у належному стані, придатному для життя, можна тільки спільними зусиллями усіх громадян. Тому кожна людина повинна вважати себе зобов’язаною берегти природу і нести відповідальність за належне ставлення до неї!

Довідково.

Спалювати суху траву категорично заборонено, у разі встановлення осіб винних у вчиненні таких дій, вони бути притягнуті до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.

Питання можливості спалювання опалого листя та сухої трави врегульовані в чинному законодавстві України. Опираючись на ст. 50 Конституції України, що гарантує кожному безпечне для життя й здоров’я навколишнє середовище, кожний з нас має законне право боротися з підпалами. Ст. 16, 22 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» забороняється спалювання листя. У п. 3.3 й 6.4.2. Правил утримання зелених насаджень міст й інших населених пунктів України, категорично забороняється спалювання листів на території зелених насаджень. Така ж заборона встановлена й Державними санітарними правилами охорони атмосферного повітря населених пунктів. Подібну норму містить ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і ст. 27 Закону України «Про рослинний світ», що вказує, що спалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища забороняється. Чинним законодавством України встановлена відповідальність за порушення цих заборонних норм. Так, ст. 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання листів у парках, скверах без дозволу органів державного контролю в області охорони навколишнього природного середовища або з порушенням такого дозволу. Така діяльність спричиняє накладення штрафу на винних громадян – від 3 – 7 неоподатковуваних мінімумів (від 51 до 119 грн.), а посадових осіб – від 3 до 10 неоподатковуваних мінімумів (від 51 до 170 грн.)

Про такі ситуації слід інформувати Державну екологічну інспекцію в Закарпатській області, яка здійснює контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, санепідеміологічну службу та пожежних.

* * * * *

25.03.2011 Пропаганда дбайливого ставлення до природи у ракурсі конкурсу

24-25 березня в Ужгороді відбувся обласний етап Х Всеукраїнського конкурсу колективів екологічної просвіти, які представлені учнями шкіл. У конкурсі узяло участь 14 колективів з 12 районів та 2 міст Закарпаття. Десятий рік поспіль юні екологи змагалися у своїй майстерності пропагувати дбайливе ставлення до природи.

Організатор – Закарпатський обласний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді (директор Олександр Геревич). У роботі зльоту, у якості журі, прийняли участь представники Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Ужгородського національного університету, керівництво ЗОЕНЦу та редакції дитячих програм обласного державного телебачення. Своє вітання надіслав учасникам начальник держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов. У якому, зокрема, зазначив: “Заходи з активізації участі учнівської молоді в природоохоронній роботі та екологічному русі нині мають особливі завдання, бо безпосередньо формують екологічну культуру учнівської молоді. Ми переконані: еколого-пропагандистська діяльність і власний приклад — найкращий спосіб довести необхідність збереження чистоти довкілля та краси рідного краю. Те, що агідбригадівці беруть активну участь у різноманітних природоохоронних акціях нині є позитивним фактом. Впевнений, що чим більше буде таких заходів з пропаганди природоохоронних знань серед своїх товаришів, місцевого населення, тим стане менше екологічних проблем у нашому мальовничому Закарпатті. З вами — підростаючим поколінням природолюбів, обласним екологам вдасть впоратися із багатьма екологічними проблемами краю. ”

Перед журі було поставлено не просте завдання: вибрати кращих серед кращих. До уваги було взято, насамперед, актуальність порушеної у виступі екологічної проблеми та її соціальне значення для міста чи села, району, області, України, Європи, в контексті загальноєвропейського процесу “Довкілля для Європи”. Для цього учасники використовували різні жанри: пісні, вірші, сценки, гуморески тощо, доповнювали малюнками, плакатами, аудіо — та відеоматеріалами про свою повсякденну діяльність.

За результатами виступів перше місце посіла команда “Вимітайлики” із Великоберезнянського району (на фото), яка за 20 хвилин виступу впоралася з усіма завданнями, що ставилися перед учасниками. Другими стали: учні із Перечинського району — команда «Доброта» та команда «Росинка» із Хустського району. Третє місце поділили між собою команди: «Смерічка» (Рахівський район), «Зелений гомін» (м. Хуст) та «Друзі природи» (Ужгородський район). Переможці незабаром представлятимуть область на Всеукраїнському конкурсі колективів екологічної просвіти.

* * * * *

23.03.2011 Одну годину з думкою про Землю!

У суботу, 26 березня о 20:30 люди по всьому світі вимкнуть світло на одну годину, Годину Землі, щоб показати необхідність об’єднаних дій для боротьби зі зміною клімату.

Наразі більше 3800 міст світу уже підтвердили своє бажання підтримати акцію і вимкнуть світло на Годину Землі.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища запрошує усіх жителів Закарпаття приєднатися до цієї акції задля об’єднання наших зусиль для сталого розвитку та збереження природи навколо нас заради наших дітей та онуків! Година Землі — це Ваші прості щоденні дії – вимкнути за собою світло і воду, їздити на велосипеді тощо.

Година Землі — це глобальна ініціатива з боротьби зі зміною клімату, організована Всесвітнім фондом природи, що закликає громадськість, приватні компанії, представників урядових структур і місцевих спільнот вимкнути світло на одна годину – у цьому році з 20:30 до 21.30, щоб продемонструвати свою підтримку дій, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату та марнотратним споживанням природних ресурсів.

Година Землі була започаткована в Сіднеї в 2007 році, коли 2 мільйони людей вимкнули світло у своїх домівках. В 2008 році вже більше 50 мільйонів людей по всьому світі долучилися до акції. В 2009 та 2010 роках Година Землі була безпрецедентним успіхом та об’єднала більше 1 мільярда людей.

Координатори проекту стверджують, що минулого року, Година Землі 2010 об’єднала більше 4500 міст у 128 країнах світу, у тому числі 20 українських міст. У 2011 році Україна третій рік поспіль візьме участь у всесвітньому русі.

* * * * *

18.03.2011 19–21 квітня 2011 року відбудеться Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України»

У Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект, 15) 19–21 квітня 2011 року проходитиме Міжнародний екологічний форум «Довкілля для України».

Метою Форуму «Довкілля для України» є зміцнення партнерства органів державної влади та місцевого самоврядування, науки, освіти, бізнесу, громадських організацій для поліпшення стану довкілля в Україні; інтеграція екологічної політики в галузеві політики; створення еколого-економічних умов для збалансованого (сталого) розвитку держави; гарантування екологічної безпеки, збереження біорізноманіття; формування умов для відтворення природних ресурсів; підвищення ресурсо- та енергоефективності економіки; узагальнення досвіду міжрегіонального й міжнародного співробітництва та розроблення рекомендацій щодо комплексного розв’язання екологічних проблем.

Більш детальну інформацію можна отримати на офіційному сайті Форуму – www. group-expo.com

* * * * *

16.03.11 Відкрито для громадськості

Міністерство екології та природних ресурсів проводить політику максимальної відкритості перед громадськістю та ЗМІ. Про це у вівторок 15 березня під час семінару з інформаційної політики Мінекоресурсів, керівникам держуправлінь відомства повідомив Міністр Микола Злочевський.

Під час семінару було озвучено основні орієнтири та механізми взаємодії у сфері інформаційної політики держави, а також обговорено основні напрямки роботи інформаційних служб обласних управлінь.

Учасники семінару були ознайомлені з основними змінами в роботі органів з виконавчої влади у зв’язку з прийняттям Закону України «Про доступ до публічної інформації» та змін до Закону України «Про інформацію».

Окремо було приділено увагу взаємодії з громадськістю, а саме – обговоренню питання співробітництва Мінекоресурсів з екологічними громадськими організаціями.

* * * * *

04.03.2011 Проекти ліміти використання природних ресурсів у 2011 році

При наявності пропозицій, чи зауважень до проектів лімітів на використання природних ресурсів у 2011 році просимо надсилати їх на електронну адресу держуправління: ecores@uzh.ukrtel.net

Завантажити проект лімітів на використання лікарських рослин >>>

Завантажити проект лімітів на використання ягід >>>

* * * * *

03.03.2011 – Міжнародні експерти: у прикордонних створах спостерігаються позитивні зміни якості води

Нещодавно українсько-угорська робоча група з охорони якості вод басейну р. Тиса підводила підсумки за 2010 рік. Порядок денний передбачав оцінку стану якості води в прикордонних створах р. Тиса (Тисабеч/ Тисауйлак (Вилок) і Загонь/Чоп), підготовку плану роботи на квітень 2011 р. – березень 2012 р. тощо.

Зустріч відбулася у місті Тарпа (Угорська Республіка) під керівництвом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області від української Сторони. Від угорської Сторони керівництво здійснювалося Верхньотисайською інспекцією охорони навколишнього середовища, природних та водних ресурсів. На зустрічі також були присутні експерти – керівники лабораторій Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, Затисайської інспекції охорони навколишнього середовища, природних та водних ресурсів та секретар з питань прикордонних вод Верхньо-Тисайської дирекції по охороні навколишнього середовища та водних ресурсів.

Сторони констатували, що План роботи за 2010 рік був повністю виконаний. Експерти Сторін протягом вказаного періоду провели 6 зустрічей, в т.ч. 4 спільні відбори проб прикордонних вод. Лабораторії обох сторін отримали вищу оцінку та констатували середні значення результатів досліджень у створах:

Тисабеч/Тисауйлак (Вилок) – спостерігається незначне зменшення концентрацій загального фосфору. Значне покращення якості води порівняно з базовим періодом спостерігається по 12 показниках якості води. Спостерігається незначне збільшення концентрацій загального свинцю, кадмію, ртуті та хлорофілу-а.

Загонь/Чоп – спостерігається незначне погіршення по 5 показниках, зокрема, нітрити, загальні: залізо, свинець, кадмій, ртуть. Значне покращення якості води спостерігається по 11 показниках якості води: БСК5, XCKб, XCKп, нітрити, загальний азот, фосфати, загальний фосфор, загальний марганець, загальний хром, нафтопродукти, хлорофіл-а, загальна β-активність.

В загальному, на основі результатів досліджень прикордонних вод, проведених протягом 2001-2010 рр., можна констатувати, що у створах Тисабеч/ Тисауйлак( Вилок) та Загонь/Чоп р. Тиса спостерігаються позитивні тенденції зміни якості води по більшості показників.

Також Сторони встановили, що протягом 2010 р. на р. Тиса надзвичайних забруднень транскордонного характеру, які призвели б до погіршення якості води, не відбулося.

Експерти підготували звіт про стан якості прикордонних вод для представлення Уповноваженим Урядів Угорської Республіки та України з питань водного господарства на прикордонних водах.

Довідково: БСК — біологічне споживання кисню;

XCK — хімічне споживання кисню.

* * * * *

25.02.2011 – Регіональний “червоний” список Закарпаття поповниться новими видами судинних рослин

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області враховуючи пропозиції громадських організацій наукового спрямування та науковців краю готує до порядку денного сесії обласної ради питання про затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області. Проект рішення передбачає вжиття відповідних заходів щодо активізації їх охорони та збереження, створення умов для їх відновлення.

Мотивація такої пропозиції полягає в зростанні антропогенного навантаження на велику кількість видів рослин в області. Науковці констатують, що спостерігається скорочення їх природних місць зростання, зменшення чисельності, що у майбутньому може привести до загрози зникнення.

25 лютого в держуправлінні відбулося засідання обласної комісії із затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області під головуванням заступника начальника держуправління Михайла Гайдура. У засіданні взяли участь науковці УжНУ та природоохоронних установ краю. Науковий співробітник Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ Роман Кіш спираючись на багаторічні власні дослідження та на найновіші дослідження своїх колег, ґрунтовно описав кожен вид, що підлягає занесенню до «Регіонального червоного списку». До списку ввійдуть рідкісні види, які зустрічаються на території України тільки у Закарпатті, або відомі лише кілька місць їх зростання. Багато видів зустрічаються тільки в Криму і у Закарпатській області. Чимало є таких видів, що згодом будуть запропоновані до «Червоної книги України» та розглядатимуться як ендеміки Карпат.

“Червона книга України” є законодавчим забезпеченням охорони рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів рослинного світу, до останнього видання якої (2009) внесено 612 видів вищих судинних рослин. З них 213 видів (більше третини) зростають на території Закарпатської області.

За словами начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова, перелік видів, які внесені до Червоної книги України, частково охоплює видовий склад флори Закарпаття. «Багато видів, звичайні на іншій території України є рідкісними в області, – каже головний еколог області.» Підготовлений вченими Ужгородського національного університету список судинних рослин області, що підлягають особливій охороні (регіональний “червоний” список) обліковує 321 види. Доцільність затвердження зазначеного списку підтверджено також науковим обґрунтуванням Міжвідомчої науково-дослідної лабораторії охорони природних екосистем УжНУ.

Рішення обласної ради забезпечить умови покращення охорони, збереження та відтворення рідкісних і зникаючих видів судинних рослин створення умов для їх відновлення та врахування при виконанні господарських заходів.

* * * * *

23.02.2011 – Захистимо первоцвіти від весняних свят!

Початок весни – золота пора для квіткових браконьєрів (першоцвіти масово знищують заради наживи). Рослини, які цвітуть навесні, завжди привертають до себе увагу своєю красою і тим, що це перші розквітлі рослини після довгої зими. На жаль, часто їх збирають, складаючи великі букети напередодні весняних свят. Тому по усій Україні щороку проводиться операція “Первоцвіт” – природоохоронці, правоохоронці та лісівники штрафують продавців та збирачів весняних квіток. Посилено контроль і на пунктах пропуску через державний кордон. Першоцвіти – ходовий товар і за межами країни. На території Закарпаття росте понад 10 видів первоцвітів, які занесені до «Червоної книги». Шафрани, проліски, рябчики та підсніжники можуть зникнути! Незабаром продавці червонокнижних весняних квітів з’являться на вулицях, ринках та трасах. Люди добре знають якої шкоди завдають природі, однак, з року в рік цим займаються і, що найсумніше, вчать цьому своїх дітей. Адже на трасі можна помітити діточок шкільного віку, що пропонують ранньоквітучі рослинки. Бували випадки, коли екологи на галявинах лісу знаходили накриті поліетиленової плівкою діляночки з підсніжниками чи пролісками, — це завбачливі браконьєри «потурбувалися», щоб квіти швидше проростали.

Щороку першоцвітів у природі стає менше. Звичайно ж, якщо люди й надалі їх масово знищуватимуть, то вони можуть взагалі зникнути. Пояснення прості й зрозумілі для кожного – якщо рослину зірвати, порушується процес її розмноження, без квітки не сформується насіння і до наступної весни вона загине… Тому браконьєрів будуть карати штрафами. Бувалі продавці ранньоквітучих вигадують ніби квіти виростили вдома. Однак, це не звільняє їх від відповідальності.

Згідно чинного законодавства ті, хто торгує червонокнижними рослинами, мусять платити штраф до 15 гривень за кожну вилучену квітку. Крім того, за первоцвіти з юридичної особи можуть стягнути від 50-ти до 510 гривень.

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області закликає усіх не збирати ранньоквітучі рослини. Пам’ятаймо, збираючи — ми губимо їх, купуючи допомагаємо губити! Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж пошкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки. Всі вони потребують нашого захисту. Квітка у вазі завжди приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать око, серце і душу всіх, хто після вас прийде до лісу.

* * * * *

10.02.2011 – Список рідкісних рослин поповниться

25 лютого 2011 року у Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області відбудеться засідання обласної комісії з затвердження Переліку судинних рослин, що підлягають особливій охороні в Закарпатській області. До участі залучені науковці УжНУ та природоохоронці краю.

детальніше > > >

* * * * *

09.02.2011 – До уваги підприємців

Для отримання затверджених лімітів та дозволів на утворення та розміщення відходів власники відходів — суб’єкти господарської діяльності, підприємства та установи усіх форм власності, які здійснюють лише їх розміщення, до 1 квітня, а власники відходів, які утворюють і розміщують їх на своїй території, до 1 червня поточного року подають до органів Мінприроди на місцях заяви на одержання дозволу на розміщення відходів у наступному році згідно “Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів”, визначеного та затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 р. № 1218. До заяви додаються :

— проект ліміту на утворення та розміщення відходів;

— довідка про наявність спеціально відведених в установленому законодавством порядку місць чи об’єктів розміщення відходів;

— відомості про склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступень їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров’я людини;

— довідка про нормативно допустимі обсяги утворення відходів;

— довідка про питомі показники утворення відходів;

— довідка про наявність установок (потужностей) з видалення відходів;

— довідка про наявність потужностей з утилізації відходів;

— копія договору ( контракту) на передачу відходів іншим власникам;

— довідка про обсяги токсичних відходів та обсяги утворення, використання і поставки відходів як вторинної сировини і відходів виробництва за поточний рік;

— висновки санітарно-епідеміологічної експертизи щодо об’єктів поводження з відходами;

— інформація стосовно розміщення відходів, накопичених за попередні роки;

— наказ про призначення відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

— звіт про виконання планових заходів у сфері поводження з відходами за попередній рік;

— перспективний план заходів у сфері поводження з відходами, спрямований на запобігання або зменшення обсягів утворення відходів і запобігання їх негативного впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людини;

— ліцензування на здіснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;

— дозвіл на експлуатацію об’єкта поводження з небезпечними відходами на відповідній території, виданий органом місцевого самоврядування.

* * * * *

18.01.2011 – За показниками розвитку природно-заповідного фонду Закарпатська область займає 4 місце в Україні

Днями в облдержадміністрації відбулося засідання Координаційних рад з питань формування національної екологічної мережі Закарпатської області та виконання положень Карпатської конвенції.

Провів засідання заступник голови Координаційної ради, начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрій Погорєлов. У вступному слові, він, зокрема зазначив, що Закарпаття за рейтинговою оцінкою Мінприроди України займає четверте місце за показником відношення площі природно-заповідного фонду до загальної площі області – 13,4%. Нині взято на облік 450 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 172,1 тис. га, з них: 34 об’єкти загальнодержавного значення на площі 154,5 тис. га та 416 об’єктів місцевого значення на площі 17599,9 га.

За даними Головного управління Держкомзему у Закарпатській області 984,3 тис. га (77,2%) території Закарпатської області віднесені до площ екомережі. Про це повідомив на засіданні начальник відділу біоресурсів держуправління Анатолій Поляновський. Під координацією держуправління у 2010 році завершено виготовлення проектів схем екомереж у районах. На 2011 рік держуправлінням буде подано їх на розгляд районних рад для затвердження. Також буде поданий для затвердження в цілому проект обласної схеми екомережі.

У минулому році держуправлінню вдалося виконати майже усі заплановані заходи щодо розширення природо-заповідного фонду області та винесення територій та об’єктів у натурі, погодження водно-болотних угідь міжнародного значення проведення екологоосвітніх заходів тощо.

У частині міжнародних заходів екологічного спрямування протягом 2010 року в області держуправлінням взято участь у міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах та нарадах. Щороку проводяться робочі зустрічі українсько-угорської та українсько-словацької робочих груп з питань стану охорони та якості поверхневих вод в прикордонних створах р. Тиса. Проведені заходи є містком у діалозі між Карпатським регіоном та Європою.

Завдяки аналітичній та наполегливій роботі держуправлінням виконуються пункти задекларовані у Карпатській конвенції. Зокрема, у частині збільшення лісів за наслідками інвентаризації по районах з виявлених 1408,6 га земель, придатних до заліснення, 215, 1 га передано лісогосподарським підприємствам. Держуправлінням обґрунтовано та надано пропозиції до обласного управління лісового та мисливського господарства й Головного управління Держкомзему у Закарпатській області про взяття на облік само заліснених площ на землях інших землекористувачів, що знаходяться по зовнішній межі держлісгоспів з метою наступної передачі таких земель державним лісовим підприємствам, що призведе до збільшення лісистості в області. У період 2009-2010 рр. погоджено матеріали щодо створення нових об’єктів водно-болотних угідь для надання їм статусу міжнародного значення згідно вимог Рамсарської конвенції. В області проводяться заходи з інвентаризації пралісів. За словами директора НПП «Синевир» Миколи Дербака, на території національного парку є і букові і смерекові праліси, що займають понад 2 тис. га, які необхідно долучити до номінації «Букові праліси Карпат».

Жодне унікальне угіддя в області не залишається поза увагою природо охоронців краю. У 2010 році створено 4 природно-заповідні об’єкти загальною площею 146,9 га, обґрунтовано створення 6 нових в Рахівському та Тячівському районах загальною площею 1019,6 га. На околицях с. Буштино (Тячівський район) заплановано створення заповідного об’єкту «Буштинський парк Льодовикового періоду» (895,7 га), таку назву парк отримає через значну кількість рослин, які «пережили» Льодовиковий період в історії Землі. Пропоновані території є головними з’єднувальними коридорами і вузлами між Карпатським біосферним заповідником та регіональним ландшафтним парком «Притисянський» та основою по завершенню досліджень для створення РЛП «Мараморошський». Ці території на перспективу матимуть місце у створенні спільних українсько-румунських та українсько-угорських прикордонних територій.

Що стосується рідкісних та зникаючих рослин області, які потребують особливої охорони, то у 2011 році будуть завершені процедури щодо затвердження нового регіонально «червоного» переліку видів рослин.

Торкнулися члени ради й питання розвитку туристично-рекреаційної інфраструктури області. За результатами засідань прийнято рішення ініціювати звернення депутатів обласної ради до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою покращення розвитку туристичної галузі.

* * * * *

11.01.2011 – У 2010 році в Закарпатській області створені нові об’єкти ПЗФ

Впродовж останніх 20 років площа природно-заповідного фонду області збільшилась з 6,8 до 13,4 %. Нині взято на облік 450 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 172,1 тис. га, з них: 34 об’єкти загальнодержавного значення на площі 154,5 тис. га та 416 місцевого значення на площі 17599,9 га.

За останні два роки держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області завершено ряд заходів щодо розширення діючих територій ПЗФ та створення нових, що збільшило «відсоток заповідності» на 0,7%.

У 2010 р. створено 4 ботанічні заказники місцевого значення: «Егреш» на площі 25,0 га у Виноградівському лісництві державного підприємства «Виноградівське лісове господарство» без вилучення площі від землекористувача; «Ардов» – на площі 37,4 га; «Косоньська гора» – на площі 9,0 га та «Сілаш» – на площі 75,5 га у лісфонді філії «Береговодержспецлісгосп» без вилучення площі від землекористувача. Загальна площа заказників становить 146,9 га. Ці заказники направлені на збереження та охорону найстарших за віком в області вільшняків у дубових насадженнях.

«Які на черзі території до заповідання?» – ми спитали у начальника держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Андрія Погорєлова:

– В області з 2006 р. діє Програма розвитку екомережі до 2020 року та затверджений облдержадміністрацією План заходів, спрямованих на розвиток регіональної мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення на території Закарпатської області на період 2009-2013 років.

Наразі Карпатським біосферним заповідником завершується підготовка наукових обґрунтувань на створення нових територій природно-заповідного фонду – заказників місцевого значення «Опреський» та «Лиса гора», заповідного урочища «Заплава верхньої Тиси», пам’яток природи «Карстова печера «Черлений камінь» та «Штольня «Довгаруня» загальною площею 1019,6 га.

Завершено наукове обґрунтування на створення лісового заказника «Тополина» (86,0 га) у Свалявському районі. Розглядається можливість створення ландшафтного заказника «Остра» (20,0 га) в Ужгородському районі.

На виконання положень Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення погоджено з біосферним заповідником надання статусу водно-болотних угідь міжнародного значення на території заповідника урочищ «Марамороське високогірне» на площі 2128 га та «Озірний-Бребенєскул» на площі 1656,91 га. Але це вже не створення нових територій – а визнання діючих на міжнародному рівні.

Взагалі до держуправління надійшли пропозиції від науковців та природоохоронних установ краю на створення нових об’єктів загальною площею понад 2,0 тис. га.

* * * * *

06.01.2011 — Заслужене визнання

Голова Закарпатської обласної ради Іван Балога та голова облдержадміністрації Олександр Ледида підписали спільне розпорядження, яким нагородили відзнакою обласної ради і обласної державної адміністрації — нагрудним знаком «За розвиток регіону» шанованих і добре знаних краян. Серед них – за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у справу збереження, відновлення, примноження природних багатств краю, високий професіоналізм, активну участь у розробці регіональних галузевих програм та з нагоди 60-річчя від Дня народження начальника відділу регулювання біологічних, земельних ресурсів, надрокористування та об’єктів природно-заповідного фонду Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, заслуженого природоохоронця України Анатолія Поляновського.

Колектив держуправління вітає нашого колегу Анатолія Олександровича із заслуженим визнанням! Від душі бажаємо, щоб доля дарувала Вам добро, щастя, родинне тепло і сімейне благополуччя. Зичимо Вам й надалі зберігати натхнення в роботі та житті!

 


Залишити коментар

Лимит времени истёк. Пожалуйста, перезагрузите CAPTCHA.