30.01.2020 2 лютого – День водно-болотних угідь

Щороку 2 лютого весь світ відзначає День водно-болотних угідь, аби ще раз привернути увагу громадськості, представників влади та бізнесу, до проблем збереження цих унікальних екосистем.

Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 50 територій.

Водно-болотними угіддями (ВБУ) вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Вчені наголошують, що  близько 40% усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотних угіддях. Крім того, вони захищають міста і містечка від повеней, підвищують родючість ґрунтів та забезпечують харчуванням мільярди людей.

Водно болотні-угіддя утримують близько 30% вуглецю, який поглинається суходолом, що пом’якшує вплив змін клімату. Вони також, наче фільтр, очищують прісну воду, яка потім потрапляє у наші пляшки. І це далеко не всі їхні послуги.

Найпершим на території Закарпатської області статус водно-болотного угіддя міжнародного значення було надано водно-болотному угіддю „Озеро Синевир” площею від 29,0 га, що знаходиться на території національного природного парку „Синевир”. Озеро утворилося у післяльодовиковий період внаслідок перекриття зсувами річкової долини і є найбільшим озером Українських Карпат, яке розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Воно відіграє дуже важливу роль у підтриманні водного режиму річки Теребля – притоки Тиси.

У серпні  минулого року секретаріат Конвенції повідомив, що  11 водно-болотних угідь  на території України отримали статус Рамсарських і тому визнані територіями міжнародного значення.

Серед них і закарпатські  – Атак-Боржавське (283,4 га) на території Берегівського та Виноградівського району (Регіональний ландшафтний парк „Притисянський”), Долина нарцисів (256,0 га) на території Хустського району (Карпатський біосферний заповідник); Печера “Дружба” (0,13 га) на території Тячівського району (Карпатський біосферний заповідник); Чорне багно (15,0 га) на території Іршавського району (Національний природний парк „Зачарований край”); Урочище Озірний-Бребенескул (1656,91 га) на території Рахівського району (Карпатський біосферний заповідник).


Залишити коментар

Ви повинні Ввійти, щоб залишити коментар.