Збережемо чорного лелеку!

Сьогодні існує реальна загроза істотного скорочення чисельності виду Чорного лелеки (Ciconia nigra L.) внаслідок впливу господарської діяльності. Насамперед, це спосіб ведення лісового господарства, який на практиці не передбачає збереження місць гніздування рідкісних видів, серед них і чорного лелеки, навіть у гніздовий сезон; постійне зростання антропогенного навантаження на лісові масиви (збір грибів і ягід), особливо в розпал гніздового періоду; зменшення кількості старих дерев, на яких лелека може влаштовувати гнізда. Негативними факторами впливу на стан популяцій виду також є осушувальна меліорація, порушення гідрологічного режиму, рубки та заготівля деревини, розорювання лук, браконьєрський відстріл, турбування в гніздовий період та низький рівень екологічної свідомості та знань.

Чорний лелека – лісовий птах. Для гніздування обирає лісові масиви зі старими деревами або групи старих дерев поруч з болотами, ріками, озерами чи луками. Заселяє усі типи лісів як у горах, так і на рівнині. Віддає перевагу листяним, часто заплавним лісам. Велике значення мають старі розлогі дерева, зручні для розташування гнізда. Останнім часом гніздиться навіть неподалік осель людини. Дуже обережний, особливо біля гнізда. До гнізда і від нього найчастіше летить не над лісом, а всередині лісу поміж деревами. Оскільки розмах крил у нього приблизно 2 м, то гніздо найчастіше розташовується поруч із «коридором», яким птахові зручно підлітати. Тому воно часто влаштоване біля лісових просік або долин струмків. Відразу після прильоту та в передміграційний період чорного лелеку можна побачити і на відкритих суходільних просторах або великих водоймах.

Живиться тваринною їжею. Переважно, це риба, жаби, тритони, різноманітні водяні комахи, рідше плазуни і раки. Іноді споживає водяні рослини.

Чорний лелека, залежно від умов середовища, використовує різні способи полювання. В каламутній воді він полює наосліп, хапаючи здобич, яка торкнеться його дзьоба. У прозорій воді птах може наздоганяти і хапати помічену здобич. Часто ходить берегом у пошуках корму. У жарку погоду може застосовувати полювання «під парасолькою»: стоячи у воді лелека розкриває крила і хапає рибу, яка збирається в його тіні.

У світі чорний лелека поширений значно ширше, ніж білий – у всій лісовій зоні Євразії. Зимує в Африці між Сахарою та екватором, а також у Індії та на південному сході Китаю. В Україні чорний лелека трапляється переважно в Українських Карпатах і прилеглих рівнинах, а також на Поліссі.

Для збереження даного виду в Україні впродовж 2019 – 2022 років планується провести наступні заходи:

– організація та проведення моніторингу;

– здійснення еколого-освітніх заходів;

– створення охоронних ділянок в місцях гніздування;

– створення мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду, природоохоронних територій міжнародного значення;

– облаштування штучних гніздівель;

– оптимізація лісокористування в місцях гніздування;

– заходи з оптимізації гідрологічного режиму в місцях гніздування;

– розведення в неволі, реабілітація та випуск у природу;

– співпраця та координація природоохоронних заходів.

Впродовж останніх 12 років дослідження чорного лелеки в Україні проводяться Державним природознавчим музеєм НАН України спільно з Західноукраїнським орнітологічним товариством у рамках міжнародного проекту «Ciconia-Ukraine», за підтримки Фонду «Ciconia» (Ліхтенштейн). Усі польові роботи відбуваються у співпраці з установами природно-заповідного фонду України та обласними управліннями лісового та мисливського господарства.

І дуже приємно, що чорного лелеку можна часом побачити на ріці Уж як в межах міста, так і в зоні відпочинку Невицьке.