2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь. 

Щороку 2 лютого весь світ відзначає День водно-болотних угідь, аби ще раз привернути увагу громадськості, представників влади та бізнесу, до проблем збереження цих унікальних екосистем.

Основні положення щодо захисту водно-болотних угідь міжнародного значення були закріплені 2 лютого 1971 року підписанням Рамсарської конвенції в іранському місті Рамсаре. Тоді її підписали 18 країн. Цей документ став першою глобальною угодою з охорони та збереження природних ресурсів. Наразі до Конвенції приєдналися вже 170 країн світу, серед яких і Україна, де мережа водно-болотних угідь міжнародного значення нараховує 50 територій.

Водно-болотними угіддями (ВБУ) вважаються природні комплекси боліт, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Вчені наголошують, що  близько 40% усіх відомих людству видів рослин та тварин оселяються саме у водно-болотних угіддях. Крім того, вони захищають міста і містечка від повеней, підвищують родючість ґрунтів та забезпечують харчуванням мільярди людей.

Водно болотні-угіддя утримують близько 30% вуглецю, який поглинається суходолом, що пом’якшує вплив змін клімату. Вони також, наче фільтр, очищують прісну воду, яка потім потрапляє у наші пляшки. І це далеко не всі їхні послуги.

Найпершим на території Закарпатської області статус водно-болотного угіддя міжнародного значення було надано водно-болотному угіддю „Озеро Синевир” площею від 29,0 га, що знаходиться на території національного природного парку „Синевир”. Озеро утворилося у післяльодовиковий період внаслідок перекриття зсувами річкової долини і є найбільшим озером Українських Карпат, яке розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря. Воно відіграє дуже важливу роль у підтриманні водного режиму річки Теребля – притоки Тиси.

У серпні  минулого року секретаріат Конвенції повідомив, що  11 водно-болотних угідь  на території України отримали статус Рамсарських і тому визнані територіями міжнародного значення.

З них 6 об’єктів знаходиться на території Закарпатської області:

– Озеро Синевир (площа 0,029 тис. га), Національний природний парк «Синевир», Хустський район;

– Атак Боржавське (площа 0,2834 тис. га), ДП «Берегівське ЛГ», Берегівський район;

– Болото Чорне багно (площа 0,015 тис. га), НПП «Зачарований край», Хустський район;

– Долина нарцисів (площа 0,256 тис. га), Карпатський біосферний заповідник, Хустський район;

– Печера Дружба (площа 0,00013 тис. га), Карпатський біосферний заповідник, Тячівський район;

– Урочище Озірний – Бребенескул (площа 1,65691 тис. га), Карпатський біосферний заповідник, Рахівський район.

Закликаємо всіх і кожного долучитися і зробити свій внесок у збереження цінних для усіх людей водно-болотних угідь міжнародного значення.