Національний центр сталого розвитку спільно з Громадською спілкою “Професійна асоціація екологів України” усвідомлюючи значимість на державному та місцевому рівнях необхідності сприяння конкурентоспроможності територіальних громад шляхом ефективного використання ними інструментів місцевого сталого розвитку, пропонують долучитись до всеукраїнського освітнього проекту “Лідер змін з екологізації громад”. Найактивніші партнери проекту у кінці року будуть відзначені нагородою ЕКОоскар під час церемонії „ECOtransformation – 2021”.

Напередодні травневих свят, на жаль, традиційно загострюється питання пожежної небезпеки. Під найбільшою загрозою в такі періоди опиняються саме лісові масиви.

Невтішна минулорічна статистика свідчить, що основна причина лісових пожеж –  безвідповідальна, а іноді й просто злочинна поведінка людей:

Голова Закарпатської облдежадміністрації разом із експертною групою здійснили плановий обліт річок Латориця, Боржава, Тиса та їх приток.

“З повітря чітко видно масштаби проблеми, а також причини її виникнення. Більшість сміття – це пластик, який потрапляє до річок через людський фактор”, – зауважив голова Закарпатської облдержадміністрації Анатолій Полосков.

Заступник голови Закарпатської облдержадміністрації взяв участь у онлайн-конференції «Зміна клімату – що з цим робити?» у межах українсько-словацької транскордонної співпраці (проєкт «CLIMADAM»).

Проєкт  «CLIMADAM» спрямований об’єднати різних фахівців у даній проблематиці, вислухати їхню думку та запропоновані варіанти вирішення проблеми зміни клімату. Починаючи від наднаціонального рівня і завершуючи місцевим рівнем з конкретними прикладами заходів з адаптації та пом’якшення динаміки зміни клімату.

Сміттєві затори на Боржаві та в урочищі «Атак» оглянули учасники виїзного засідання робочої групи з питань ліквідації стихійних сміттєзвалищ у руслах річок під головування першого заступника голови Закарпатської ОДА Мирослава Білецького.

З’ясували, що зараз на річці є близько 10 невеликих заторів, більшість з них знаходяться на території природоохоронної зони «Атака». Вони сформовані залишками дерев, ПЕТ-пляшками, пакетами, побутовим та будівельним сміттям.