Окрім того, що під час спалювання листя чи трави руйнується ґрунтовий покрив та всі наявні в ньому поживні речовини, гине мікрофлора, що зазвичай бере участь у важливих біологічних процесах, випалювання сухої рослинності призводить до викидів у середовище шкідливих для органів дихання речовин та передбачає адміністративну і навіть кримінальну відповідальність.
Науковці стверджують, що родючий ґрунтовий покрив, на якому спалюють траву, відновлюється лише за п’ять-шість років. Також підпали збільшують промерзання ґрунту. У вогні можуть загинути і постраждати звірі, плазуни, земноводні.
Згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення самовільне випалювання рослинності або її залишків тягне за собою накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн) і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн).
Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн).
В Україні передбачена і кримінальна відповідальність: так, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом караються штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.